Газ прьом (Частина 2)

Але судячи з того, що пише преса, Китай так і не відступив від своєї позиції, з цього вкрай важливого питання. Ще раз підкреслю, Пекін погоджується фінансувати будівництво, але за двох умов — будують вони самі, а не розпильна бригада Ротенбергів, і після закінчення будівництва труба залишається у власності китайської компанії. Наскільки можна зрозуміти, і тут Китай не поступився. Далі.

«Судячи з усього, сторонам так і не вдалося домовитися про ціну газу — її буде узгоджено пізніше, заявив у Пекіні голова «Газпрому» Олексій Міллер. Китай раніше вимагав, щоб вона була внутрішньоросійською — з урахуванням планів щодо підвищення тарифів це $120-130 за тисячу кубометрів… Росія, зі свого боку, пропонує таку ж ціну, як по «Силі Сибіру-1» — зараз це близько $265-285 за тисячу кубів, зазначає Громов. Порівняно з поточними європейськими цінами це означає знижку близько 30%».

Тобто, Китай чітко дав зрозуміти, що на умовах поставок, закріплених у контракті по СС-1, нова труба йому не потрібна. Причому, вимога поставляти газ за внутрішніми цінами у Китаю взялася не з повітря, оскільки за такою ціною путін поставляє газ до Білорусії. Сі резонно ставить запитання про те, що, мовляв, якщо ти Луці продаєш за внутрішніми цінами, то що ж я для тебе — хлопець другого сорту? І це крити нічим.

А між іншим, це будівництво може обійтися Газпрому не менше 25 мільярдів доларів і вийняти їх під час війни москва навряд чи зможе, а Китай стоїть на своєму. Разом виходить, що досі не вирішені ключові питання: хто фінансує, хто будує, чия буде труба і скільки коштуватиме газ. А якщо нічого цього немає, то про що вони там домовилися? Є підозра, що єдиним реальним результатом цієї епопеї стало те, що як і в минулий візит путіна до Китаю, йому поклали додатковий шматок качки по-пекінськи і можливо, хоча не факт, дозволили їсти зі своєї тарілки і своєю ж виделкою, як цар це любить.

Але є ще один момент, який вказує на якість «прориву», який зобразив путін, а саме — він вирішив тут показати себе босяком, щоб ніхто не говорив, що насправді він у Китаї має статус, який за часів династії Цин називався «шнир». Для цього йому треба було продемонструвати легку нахабність, у його улюбленому стилі і він спробував це зробити наступним чином.

«Путін запізнився на церемонію фотографування в рамках саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в китайському Тяньцзіні… Зйомка мала відбутися 1 вересня після засідання у форматі «ШОС плюс». На церемонію зібралися понад 20 лідерів різних країн. Однак путін у цей час брав участь у двосторонній зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Китайська сторона, яка виступає організатором саміту, прочекала 15 хвилин. У підсумку керівник республіки Сі Цзіньпін скасував церемонію фотографування».

Ось так. Цей маневр говорить про те, що «юридично зобов’язуючий документ», напевно, має вигляд рулону, який можна відмотати на необхідну довжину і використовувати його за прямим призначенням. З цієї причини, путіну треба було показати себе крутим хлопцем, якого всі змушені чекати. Можна тільки уявити, як захлинаючись описувався б російською пресою, саме цей момент. Адже путін має довгу історію саме таких маневрів, а його журналісти ще тиждень би писали, як Сі з нетерпінням чекав приходу царя. Але все пішло не за цим планом. Публіка плюнула і розійшлася і можна не сумніватися в тому, що Сі зрозумів, що путін намагався публічно його принизити.

Але в даному контексті це важливо тому, що якби там був підписаний контракт по СС-2 або хоча б договір про наміри, то любитель гімнасток скакав би зайчиком і нікуди не запізнився. А так, йому треба було хоч якось завищити сприйняття свого статусу. Однак, цього разу його фірмовий манер зіграв проти нього самого, а більше цар нічого робити не вміє, оскільки старого пса новим трюкам вже не навчиш.