Газ прьом (Частина 1)

Ближче до вечора стали відомі деякі подробиці нестерпної перемоги путіна в Пекіні, а саме — домовленостей щодо газопроводу «СС-2». Що характерно, нічого конкретного ні путін, ні Міллер так і не наважилися показати публіці, а китайська сторона взагалі ніяк не коментує цей епізод, але тим не менш, чутки з Пекіна таки дійшли до потрібних людей і вже пішли деякі витоки, які вилилися в зміну курсу акцій Газпрому і відповідно — його капіталізації. Ось що трапилося відразу після того, як дід похвалився своїм нестерпним досягненням:

«Акції «Газпрому» відреагували різким падінням на Московській біржі на новини про те, що в ході візиту до Китаю президент Володимир Путін нарешті досяг домовленостей про будівництво нового газопроводу «Сила Сибіру-2»… За підсумками основних торгів у вівторок папери «Газпрому» обвалилися на 3,12%, до 130,7 рубля., а капіталізація компанії скоротилася на 100 млрд рублів. Падіння «Газпрому» стало рекордним серед усіх паперів, що входять до індексу Мосбіржі, і більш ніж удвічі перевищило падіння самого індексу».

Загалом, вийшло як у тій пісні Йосипа Давидовича: «Це — радість, зі сльозами на очах». Начебто, дідусь так посилено крутив кормою перед Сі, що здавалося, той нарешті зглянувся над старим і таки дав добро, але біржа це оцінила зовсім інакше. Виявилося, що путінський прорив одразу вибив з-під Газпрому 100 мільярдів «дерев’яних». А російська преса, зовсім не соромлячись, дає пояснення такому феномену:

«Хоча Кремль майже 20 років чекав згоди Китаю на нову газову трубу, яка може компенсувати «Газпрому» п’яту частину втраченого експорту до Європи, інвестори не побачили приводів для оптимізму. У Пекіні було підписано лише черговий меморандум про наміри, контракту на постачання газу, як і раніше, немає…»

Це якраз те, на що ми звертали увагу під час аналізу перших повідомлень на цю тему. Одного тільки формулювання про те, що був підписаний «юридично зобов’язуючий документ» було достатньо для того, щоб зрозуміти — контракту немає і немає його тому, що не вдалося узгодити суттєві умови документа, без якого його можна називати як завгодно, але не контрактом. А як було сказано вище, саме за цими найістотнішими умовами, у москви і Пекіна давно утворилися діаметрально протилежні позиції. І преса їх виписала досить чітко. Тут важливі цитати просто тому, що це саме російська преса так формулює ситуацію, а не західні чи наші аналітики. Тому цінність цих цитат практично абсолютна.

«Якщо ж проєкт все ж буде реалізований, то в середньостроковій перспективі це чинитиме тиск на фінанси «Газпрому», попереджає експерт. Будувати трубу протяжністю 2,6 тисячі км компанії доведеться за свій рахунок: Китай не погодився вкласти в проєкт ні юаня».

Це повністю узгоджується з тим, що ми викладали раніше. Китай не дає грошей на розпил і будівництво. А якщо так, то компанія, що зазнає гігантських збитків, повинна буде використовувати для будівництва свої гроші, а пиляти своє — те ще задоволення.