Загалом совкова доктрина так і не зазнала змін до самого краху спочатку Варшавського договору, а згодом – і самого совка. Просто ніхто не ставив завдання адаптувати військові плани до ситуації, що швидко змінювалася. Як ми бачимо зараз, москва будує свої плани приблизно на тих самих принципах. За останні пару днів у Мережі з’явилися кілька десятків коментарів до старих висновків Навального про втрати рф у двох війнах за 2014–2016 роки. Через те що всі коментатори оперують одними й тими самими кількісними категоріями і не знаються на тому, на яких даних зроблено ці висновки, ми не стали борознити творчість цього російського персонажа, щоб зберегти собі нерви, а прийняли ці дані як цілком імовірні.
Люди Навального досліджували викладки пенсійного фонду рф і виявили просто гігантське збільшення показників у графі витрат «Пенсія за втрату годувальника». Як заведено в рф, такі пенсії виплачуються в суворо обмежених випадках. Наприклад, якщо годувальник загинув унаслідок техногенної катастрофи, був космонавтом або загинув під час виконання своїх військових чи правоохоронних обов’язків. Загалом серед усього переліку, передбаченого їхнім законодавством, ніякої особливої моровиці «годувальників» не спостерігалося, окрім тієї категорії трупів, облік яких путін відніс до таємних даних, – а саме бойових втрат. Так от, згідно з даними пенсійного фонду, в цей період було призначено 90 тисяч пенсій у зв’язку з безповоротною втратою годувальника, віднесеного до категорії «жмур», і 70 тисяч пенсій тим, хто остаточно втратив працездатність, тобто калікам.
Якщо ці дані відповідають дійсності, то на кінець 2016 року збройні сили рф та інші силові структури, які беруть участь у двох війнах, втратили особового складу на півтори загальновійськові армії. Причому тут є два цікаві моменти. Загальний стан боєготовності російської армії більшість спостерігачів оцінюють як низький, за винятком окремих її частин, які віднесено до еліти. Так от, практично вся ця еліта і бере участь у бойових діях, і це її втрати намацали люди Навального. Ми ж чудово пам’ятаємо, як з-під Донецького аеропорту до Кубінки вивозили оптову партію спецназу ПДВ або як під Луганськом майже повністю зажмурили колону псковських десантників. Місцеві розповідали, що деякі десантники, що вижили, ще довго гасали степом з виряченими очима і намагалися сховатися в нірках ховрахів. Принаймні, зі степу ще довго йшов стійкий запах діареї, який залишили вцілілі герої.
Захід змінив свої плани відразу після приходу в Білий дім Рональда Рейгана. Концепцію глухої оборони було замінено на «Активний захист». З урахуванням технічної та організаційної переваги військ НАТО, ставку було зроблено на два компоненти: високоточну зброю, яка вже почала посідати належне місце, та активну маневрену війну. Ішлося про те, щоб на напрямку головного удару совкових військ залишати мінімум сил, які повинні зв’язувати противника бойовими діями, а основних ударів завдавати з флангів, позбавляючи всю цю армаду будь-якого постачання. Розрахунок був простий: чим більшу кількість техніки та особового складу задіяно в операції, тим більший потік боєприпасів, пального та продовольства повинен їх супроводжувати.
Тобто в цьому випадку йшлося навіть не про конкретний напрямок зустрічного удару, а про знищення комунікацій, баз зберігання та необхідної інфраструктури. При цьому більш швидкі й точні зразки зброї справлялися з цим завданням якнайкраще. В результаті виходило, що залізний кулак завдавав удару в порожнечу і через короткий час зависав, не маючи логістики та зв’язку. Знищення каналів зв’язку як засобами зброї, так і можливостями РЕБ теж закладалося в ці плани. У якийсь момент скупчення танків, БМП і БТРів ставали марною купою металу, оточеного голодним особовим складом. Після чого до місця підтягувались авіація та артилерія, які ховали всю цю красу надійно та остаточно.
Як відомо, у Європі так і не відбулося застосування цих планів і все закінчилося без великої бійки. Хоча зараз це питання вже знову постало на порядку денному. А от американці застосували ці нові напрацювання у двох війнах у Затоці, результат яких усім чудово відомий. Причому іракська армія, яку знищили США, була зліпком совкової, і там було все те, що й у ЗС рф, у сухопутному і навіть авіаційному сегменті ЗС. Це дає підстави вважати, що якби тоді сталася бійка на просторах ФРН, там вийшов би чудовий розгром. Але зважаючи на те, що і як зараз робить путін, ця можливість у нього ще може бути.
(Далі буде)