Про фундамент диктатури (Частина 2)

У цьому випадку важливе те, що початкову форму і сенс диктатури з плином часу було повністю переінакшено, і ті, хто опинився в ролі диктатора, були б неймовірно здивовані, якби вони дізналися про витоки диктатури. Тож ось таке лінійне створення культу диктатури – не комільфо. Якщо діяти тонше, то в такому разі за основу можна взяти інший принцип, на якому справді тримаються і трималися всі сучасні диктатури. Сенс цього принципу полягає у перекручуванні вихідного коду поняття диктатури.

Ще раз пройдімося давнім її алгоритмом, і в такому разі стане зрозуміло, як працює внутрішній механізм нинішніх диктаторських режимів. Спочатку виникає проблема, скажімо – війна. Ворог прагне знищити чи захопити місто, державу чи щось іще, і для того щоб прискорити ухвалення потрібних рішень, без довгих обговорень та голосувань, обирається особа, яка отримує право самостійно приймати ключові рішення. І, відповідно, щойно загроза зникає, то й надзвичайні повноваження з неї знімаються. Але все-таки початковий імпульс цього процесу міститься в усім зрозумілій загрозі.

Нинішні диктатори теж відштовхуються від загрози, реальної чи частіше – уявної. Коли суспільство не усвідомлює цієї загрози, то вмовити його погодитися з диктатурою буде нелегко, а ще важче буде втримувати диктаторські повноваження досить довгий час, у чому й переконався Піночет. У такому разі треба винайти таку загрозу, суть якої неможливо розкрити, а потім подати її публіці в такому вигляді, щоб та перейнялася цією ідеєю і або злякалася, або стала ненавидіти джерело загрози. Скажімо, у товариша Гітлера, і не тільки в нього, цей фокус вийшов. Його ж повторює зараз і прутін. Тобто когось треба звинувачувати у всіх проблемах, і робити це треба таким чином, щоб широкі маси почали люто ненавидіти те, що вигадав диктатор.

І ось тут виникає образ такого винуватця, а точніше – винуватиці, який ідеально підходить для канонізації та старту нової релігії. Ім’я цієї винуватиці – Зінка. Саме вона дає опору будь-кому, хто вирішив здобути собі диктаторські повноваження. Плюс до того, для більшості публіки цей образ буде незрозумілим, але, безумовно, сповненим негативного змісту. По суті, ця зв’язка працюватиме так, як це буває у страховій компанії. Якби не було страхових випадків, тобто якихось лих та неприємностей, ніхто б не купував страхування і, відповідно, не було б страхових премій, з яких і живуть страхові компанії. Тобто прямо не можна сказати про те, що страхові компанії люблять аварії та катастрофи, але без останніх вони втратили б сенс свого існування.

І ось просто зараз ми бачимо, як працює цей механізм. Майже всі диктатори мають втілення Зінки. Іранський ракбар стверджує, що без знищення Ізраїлю не буде життя. І це при тому, що Іран не має спільного кордону з Ізраїлем ні на суші, ні на морі, і взагалі вони розташовані один від одного за тисячу кілометрів. Але публіка не бачить у цьому жодного підступу й люто ненавидить Ізраїль. Це попри те, що до приходу у владу бородатих рушників, які встановили мракобісну диктатуру, Іран з Ізраїлем мали найтісніші та дружні відносини серед усіх країн регіону.

Або ось щойно прутін заявив про те, що не стане ні про що домовлятися з боневтіком, бо вважає його нелегітимним. А от з іранськими бородатими чи талібами, які озброєним шляхом захопили владу, він спілкується без проблем і щось там із ними підписує. Також він вважає добрим хлопцем Лукашенка, легітимність якого не визнає весь цивілізований світ. Та що там, йому достатньо подивитися у дзеркало, щоб побачити зразок нелегітимності. Але тут – інша справа. Україна для прутіна – те саме, що Ізраїль для бородатого колеги з Ірану. А всі ці дії якраз і вписуються в ту концепцію диктатури, яку наведено вище. Саме загроза, найчастіше – уявна, але належним чином пояснена своєму населенню, стає джерелом необмеженої влади.

Ну, а через те що населення курника не сприймає жодної іншої форми правління, крім диктатури, то можна не сумніватися в тому, що якщо завтра прутін дасть дуба, йому на зміну прийде хтось, хто обґрунтує свої претензії на диктаторські повноваження наявністю загрози – України. Тому розірвати це коло можна лише одним способом – розвалом курника. Жодні перемир’я чи щось іще не вирішать нічого, доки не буде зруйновано фундамент цього звихнутого утворення.