Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні противник запускає дрони з усіх відомих майданчиків, і ніч очікується шумна, а тим часом у самому курнику відбуваються дуже дивні події, які важко було уявити рік, а тим більше – два роки тому. Власне, зараз можна говорити про те, що на расеї відбувається бенефіс чобіт. Воно й зрозуміло, бо найбільша частка видаткової частини бюджету припадає на військове відомство як прямо, так і опосередковано. Прямі витрати на війну зрозумілі та очевидні, але є ще й багато непрямих, на які чоботи можуть впливати. А в результаті виходить, що зараз вони мають можливість не просто прямо ділити бабло, а й завантажуватись жирними відкатами від «бічних тем».
Наприклад, якісь підприємства могли б випускати військову продукцію, якби їм профінансували закупівлю якогось обладнання чи ще чогось, а зробити це можна лише за згодою чобіт. Згода чобіт – дуже грошова справа, і вони знають, як усе правильно поставити, щоб з ними поділилися. Або інший варіант: підприємство не вкладається з постачанням чогось, і чоботи можуть підняти хай із цього приводу. А можуть і не піднімати, а замість броні – видати м’ясу мотоцикли та мовчки спостерігати за його зменшенням. Але як правильно сказано: «Мовчання – золото». Правильно занесені грошики регулюють цей процес якнайкраще.
Словом, верхівка чобіт рубає мільйони доларів просто щодня, і за те, щоб припасти до джерела, виникають неабиякі бійки. Якби мсьє Бєлоусов не був особистим протеже дочки царя – Каті, то його вже давно з хрускотом спожили б на вечерю ще з більшою швидкістю, ніж це сталося з оленярем. І між іншим, той проситься повернутися до колишніх місць свого годування, але всі його анонси виявилися пустими. Але не один Шойгу знемагає від бажання стати на лопату. Останнім часом все частіше випливало прізвище генерала Мордвічова як можливого наступника Бєлоусова.
Нещодавно ми писали про цього пацієнта і про те, як він надав цареві особисті плани перемоги не лише над Україною, а й Азербайджаном і країнами Балтії. При цьому він усе це підніс як особисту ініціативу, бо ніхто йому не доручав готувати подібні прожекти. І ось у ворожому сегменті Мережі з’явилося таке повідомлення:
«Головком Сухопутних військ, генерал-полковник Андрєй Мордвічов може стати фігурантом гучної кримінальної справи. Про це нам розповіли власні джерела… Самостійність та впливовість Мордвічова подобається не всім. А розроблений ним план прискореного наступу, який генерал передав Владіміру путіну, взагалі спантеличив генералітет. Адже подібні документи варто було б обговорити з безпосереднім начальником – Валєрієм Гєрасімовим…»
Лампасоносець явно зіграв агресивно і з порушенням правил, і тому в захисну стійку стала решта чобіт, бо всі пам’ятають, які чистки почалися після зміщення Шойгу, і повторювати цей небезпечний досвід ніхто не хоче. А тим більше що Катя теж сприйняла це як замах на її сферу впливу. Саме тому там почалися підкилимні рухи, які можуть коштувати генералу не лише погонів, а й волі. А можливо – вийде з вікна чи застрелиться.
Схоже, що генерал не зрозумів головного принципу палацових рухів. Ініціативи, які виходять від нижчих діячів, неприпустимі. За нього повинен був замовити слово хтось із сильних світу цього. Якщо навіть пропозицію буде відхилено, то без особливих наслідків для претендента на рибне місце. Через те що ініціатива виходила від того, хто не потрапить в опалу, сам він залишиться в безпеці. Немає згоди, і все. Але якщо ти сам поперся по ніштяки, не маючи високого покровителя, то на кону опиниться тільки твоя голова, і якщо вона не потрапила до розряду «безсмертних», то її можна й втратити. А царедворці з цього приводу кажуть таке:
«Систему побудовано так, що за бажання до кожного можуть виникнути запитання. Щодо Мордвічова є цікаві документи. За потреби їх передадуть у потрібні руки».
Але, як відомо зі слів старої пісні, ці «руки не для скуки, для любви сердца, у которой нет конца». А за нинішніх часів може виявитися так, що немає і зубів, а то й очей, якщо, звісно, не буде команди підчистити пацієнта під нуль, як це нещодавно сталося з міністром транспорту та іншими відповідальними товаришами. Отже, треба так розуміти, що якщо такі чутки вже дійшли до публіки, то сам генерал уже в курсі, що припустився непробачної помилки, і тепер їсть валідол жменями, чекаючи, куди все тепер вирулить.
А тим часом у тому самому курнику вирування відбувається і в іншому місці. Так, того самого дня, коли Додік дав прутіну 90 днів для того, щоб вийти на припинення вогню в Україні, теоретик російського фашизму Алєксандр Дугін виступив із полум’яною промовою про те, що за цей час треба знищити Україну, не озираючись на втрати. Він дорікнув чоботам у тому, що вони не хочуть воювати як слід, а натомість ганебно розмазують шмарклі по щоках.
Серед чобіт одразу пройшло обурене ремствування в тому плані, що ще ось такі, своєрідні на всю голову, їм поради не давали, і порекомендували Дугіну заткнути фонтан, поки не дійшло до гріха. Але Сашка не з тих, хто так легко затикається, і тому він видав нові перли на військову тему. А виглядає це так.
«Найближчими тижнями будуть сильно бомбити Сочі, Крим та Геленджик. Про це заявив філософ Алєксандр Дугін. Він спеціально зв’язався з нашим каналом із проханням повідомити таку інформацію…»
Слід зауважити, що пацієнт трохи збрехав, бо говорив він дещо інше. Він говорив про те, що був би щасливий, якби ЗСУ влаштували килимові бомбардування їхніх міст. З одного боку, публіка потягнулася б із міст у села, а по дорозі – згуртувалася б неймовірним чином. Щодо географії доповідач не особливо виступав, але тут уже нічого не вдієш, яка влада, такі й «філософи». А далі він сказав буквально таке:
«Я нещодавно попереджав – будуть удари по Сочі. І удари були. Тому що я знав, про що кажу. Тепер хочу всім сказати – найближчими тижнями ворог буде сильно, жорстко нас бомбити. Точно будуть удари по Сочі, Криму, Геленджику, інших чорноморських курортах. Це неминуче».
Загалом пацієнт вважає такий розвиток подій вкрай позитивним, але залишив без коментарів той факт, що товариш прутін оцінив цю ситуацію не так святково і вирішив дистанціюватися від цього свята життя аж на Алтай. Тим часом чоботи знову відреагували на оповідки філософа дуже роздратовано:
«Він поспілкувався зі знайомими офіцерами, дізнався чутливу інформацію та поширює її. Потрібно вжити заходів, щоб такого більше не було».
І тут із заходами треба якось акуратніше, бо минулого разу ці заходи відбилися на його доньці. А тут треба, щоб він бородою пообідав, перш ніж з Кобзоном ручкатися. Звісно, Люся і Корч будуть категорично проти, але в цьому випадку їхня думка нікому не цікава.