Авторка перекладу: Світлана
Як і очікувалося, ВР проголосувала за розширення і закріплення повноважень НАБУ та САП, і загалом про це не варто було б писати, бо конфігурація тут проста. Своїм голосуванням за минулий закон зелені хотіли зробити приємно кроту, бо вони ж знають, що якщо йому зробити приємно, то він їм так зробить, що їм теж стане приємно. Не було б приємно – керівник ВР не зміг би закінчити будівництво власного Версалю під Києвом, проживаючи у тещі і виписуючи собі компенсацію за оренду житла. Словом, у них була тисяча і одна причина для того, щоб погладити крота по шкурці. Але після того як Європа зупинила фінансову допомогу, все стало набувати негарного вигляду.
Ні, тут ідеться не стільки про протести, що проходили внизу під будівлею кротівника, а дещо з іншої причини. Всім же відомо, що зараз бюджет України більше ніж на половину складається з фінансової допомоги ЄС, МВФ та інших донорів, але ключову роль тут відіграє саме ЄС. А зупинка фінансової допомоги – це насамперед зупинка виплат зарплат, бонусів та компенсацій тим самим зеленим чоловічкам, які тиснули зелені кнопки за минулий закон. Адже вони тільки вирішили зняти втому від непомірних трудів на зарубіжних курортах з оплатою різних ніштяків, як постало запитання про те, де ж вони тепер столуватимуться?
Ну, а формальному начальнику головного крота натякнули, що якщо він не прибере за собою, то особисто він матиме блідий вигляд, бо в Європі чудово знають, де, що і скільки зароблено непосильною працею, а головне – коли і де. Тож за посилення НАБУ та САП проголосували здебільшого ті, хто голосував за ослаблення. Причому, як стверджують джерела, голосували навіть не читаючи законопроєкту, пояснювальної записки і не розбираючись у тому, що це взагалі таке, бо ласти вже було зібрано, купальники приготовлено та крем від засмаги – закуплено.
Загалом видовище це, безперечно, мерзенне, але тут важливо не стільки те, що вони відгребли назад, а як вони це зробили. Адже голосування пройшло в ураганному стилі і з неприхованою люттю проти цих органів. Колишній учасник «шоу мордоворотів», який своїм обрезклим портретом ледве влазить у закордонний паспорт, на публіку сказав, що НАБУ перевіряє не тільки тих, кого треба, а й тих, кого не треба. Тобто пацієнт позеленів до нижніх шарів свого сала, ну а розумом і кмітливістю він ніколи й не відрізнявся.
Інші товариші, дивлячись на протести, рвали на собі спіднє і гнівно говорили про те, що протести – на руку кремлю і що, швидше за все, це – агенти прутіна. Дехто навіть виступив у пресі та звинуватив протестувальників у тому, що вони позбавили бюджет України якоїсь кількості мільярдів євро. Словом, обуренню просто не було меж. Це було виконано з повною екзальтацією, після чого оратори різко скинули оберти і налаштувалися на релакс, бо в них утворилися чергові канікули під час війни, які вони можуть собі дозволити. Причому – з виїздом за кордон, хоча вони також молоді, здорові та вгодовані лоботряси, які мали б скласти «резерв ставки» чи батальйон «Мівіна». Але знову-таки, тут вони вчинили так, як і з канікулами, а саме – захотіли і проголосували за свою бронь, бронь своїх помічників і, скажімо так, ніхто з них не був викритий у тому, що на фронті опинився хоч хтось із їхніх близьких родичів, хоча ніхто не знає причини такого феномену.
А тепер штангіст та інші зелені чоловічки, що встигли вис… висловитися з цього приводу, рішуче, хоч і віртуально, взяли свої слова назад і заштовхали їх якнайглибше, щоб ніхто не побачив. Тепер виявляється, що вони з такою самою лютою рішучістю демонструють свою підтримку того, що ще кілька днів тому відправили під ніж. Ось, наприклад, «непроста людинка», яка відголосувала за скандальний закон, тепер не просто проголосувала навпаки, а навіть вирвалася до трибуни із запискою, що вона, мовляв, з народом.
Загалом це нагадує або якийсь дуже дорогий цирк, або елітну палату для людей зі зламаною психікою. Але в будь-якому випадку, ось таке стрімке та публічне перевзування, розворот на 180 градусів або натягування на себе іншої личини наводять на певні міркування. Зрозуміло, що в цьому випадку свою думку мають висловлювати профільні фахівці, але з юридичної точки зору ось цей балаган має не лише надзвичайно високі повноваження, а й досить серйозний імунітет, який вони якось поклялися ліквідувати. А тому вони там можуть виконати буквально що завгодно, не побоюючись наслідків.
Втім, у цьому випадку розглядати все це з погляду чинного законодавства немає жодного сенсу, бо якщо ця публіка плюнула на основний закон – Конституцію – і легко виконує па-де-де під невмілу гру володаря пивного кіоску, то решту вже можна навіть не згадувати. З іншого боку, все це шоу явно потребує оцінки медика вузького профілю, проте ми ж пам’ятаємо, як медик брав аналізи у відомого пацієнта і чим все це закінчилося?
Але в наш час можна використовувати опцію «Допомога залу». У ролі цього самого залу цілком може виступити ШІ, який, звісно, не може бути істиною, а тим більше – в останній інстанції, але маючи доступ до величезних баз даних, він може дати уявлення про досліджувані явища. З урахуванням того що ще Гегель звертав увагу на випадки, коли «то ти Вася, то – не Вася», а тим більше коли виникають перепади активності з нестерпним прагненням відпочити і розслабитися за казенний рахунок і за кордоном, то думка ШІ з цього приводу з описом зазначених вище може бути явно не зайвою. У результаті вийшло таке:
«Дисоціативний розлад ідентичності (ДРІ). Це психічний розлад, у якому в людини спостерігається наявність двох чи більше окремих особистісних ідентичностей (або «альтерів»), які по черзі контролюють поведінку, думки і сприйняття. Кожна ідентичність може мати свої особливості, такі як ім’я, манера поведінки, спогади, а іноді навіть фізичні характеристики (наприклад, різні переваги в їжі або алергії). Основні характеристики ДРІ:
- Множинні ідентичності: людина може перемикатися між «альтерами», часто не усвідомлюючи цього. Перемикання може бути спричинене стресом, тригерами або відбуватися спонтанно.
- Провали в пам’яті: людина може не пам’ятати подій, що відбулися, коли інша ідентичність була активною (дисоціативна амнезія).
- Дисоціація: відчуття відстороненості від себе, свого тіла чи реальності, що є захисним механізмом психіки у відповідь на травму.
Причини: ДРІ найчастіше пов’язані з тяжкими психологічними травмами в дитинстві, як-от фізичне, сексуальне чи емоційне насильство. Дисоціація виникає як спосіб подолати нестерпний стрес, «поділяючи» свідомість на різні частини.
Відмінність від біполярного розладу: на відміну від біполярного розладу, де перепади настрою (манія та депресія) є основним симптомом, при ДРІ йдеться про різні ідентичності, які можуть мати свої унікальні риси та спогади. Біполярний розлад не включає зміну особистостей, а пов’язаний з емоційними циклами…»
У цьому випадку, на мій суб’єктивний погляд, опис дуже схожий на те, що можна спостерігати зараз. Єдине, що залишилося неузгодженим, – то це перший і другий варіанти. У відповіді вони протиставляються один одному, а тут – органічно та міцно поєднуються. Звісно, для того, що ми спостерігаємо просто зараз, може бути і якесь інше пояснення, але, як заповів Вільям Оккам, не плоди сутності, або відкинь зайве, а те, що виявиться найпростішим поясненням, і буде правильним. Втім, кожен може висловити власну теорію з цього приводу. Буде цікаво.