Авторка перекладу: Світлана
Учора стало відомо про те, що противник завдав удару по одній із виправних колоній у Запорізькій області, і там – близько двох десятків загиблих. Після того як ворог регулярно б’є по лікарнях, здавалося, це вже повне дно і пробити його неможливо. Втім, саме лікарні лапті знищували і в Сирії. У всіх тих містах, які з авіація рівняла із землею, лікарні стали чи не першорядними цілями. Причому саме там повторювався один і той самий сценарій. Спочатку завдають бомбових ударів по місцях скупчення людей на кшталт ринків, а коли поранених починають звозити до лікарні і туди ж прямують родичі постраждалих – завдають ударів по лікарні. Персонал і хворі, які вціліли від удару, переміщуються до підвалу лікарні, і тоді це місце відпрацьовують бетонобійними бомбами.
Дивно, але у «світової громадськості» оченята розкриваються на те, що і як роблять військові Ізраїлю в Газі, хоча там лікарня з самого початку проєктувалася як опорний пункт з вогневими точками та входами в підземну інфраструктуру ХАМАСу, а ось у Сирії все це нікому не було цікаво, включаючи Груту Тумблер та інших діячів, які зробили собі тату на сідницях «Фрі Палестайн». Проте у своїй сукупності росіяни тільки в Сирії розгромили більше міст, лікарень і вбили набагато більше людей, але ООН просто набрала в рота води чи що вони там собі пхають у рота і в кишені.
Але от атака по колонії стала актом проламування дна. Адже удари по лікарнях у лаптів одразу супроводжуються коментарями про те, що їх використовували як госпіталі ЗСУ. Вони це повторюють, як заведене ключем у відоме місце курча, і в цьому вже немає нічого нового. Але от виправна колонія, вона теж використовувалася ЗСУ як шпиталь чи центр ухвалення рішень? Воно, звісно, для більшої частини зеленої влади колонія була б ідеальним місцем, де б вони ухвалювали рішення з приводу «Мівіни» та скумбрії, але до такого справа дійде ще не скоро. Словом, дикість цієї атаки лежить поза межами того, що є невід’ємною частиною визначення «людина». Навіть тварини такого не виконують.
Причому різноманітність такої дикості просто вражає. Наприклад, під час останнього масованого нальоту по столиці один із ударів припав саме у магазин побутової хімії та косметики «Єва», розташованому поряд з одним із виходів метро «Дарниця». Разом із цим магазином вигоріло ще кілька торговельних павільйонів, і от просто цікаво, як лапті пояснили б такий «високоточний удар»? Це що було, центр ухвалення рішень, склади боєприпасів чи техніки?
Ну, а вчора, вже ближче до ночі, противник завдав ракетного удару по одному з навчальних центрів сухопутних сил ЗСУ. В результаті – троє загиблих. Зрозуміло, що такі об’єкти будуть постійною ціллю, і це не перший і, на жаль – не останній такий випадок. Наші специ теж стали добиратися до подібних цілей у глибокому тилу противника, але нам потрібно бути розумнішими і вживати заходів, які не дадуть ворогу такої можливості. Заходи ці лежать на поверхні, й тому тут міркувати про них немає сенсу.
Тим часом після опівночі в Інкермані прозвучало два потужні вибухи, причину яких досі не озвучено. Можливо, це були прильоти наших повітряних засобів ураження, а можливо, це була диверсія. Як з’ясувалося згодом, двома потужними вибухами, які було чути і видно в Севастополі, було виведено з ладу силову підстанцію, що дає електрику в контактну мережу місцевої мережі залізниць. Тож винесення транспортної інфраструктури ворога – триває.