Автор перекладу: Світлана
У курнику зараз почалася хвиля націоналізацій. Точніше, це не зовсім націоналізація, бо всім зрозуміло, що майно, а точніше – цілі промислові комплекси не переходять у власність держави з тим, щоб там залишитися, а просто стають нею тимчасово, щоб витримати подобу пристойності. Насправді щойно запускається цей процес, певне коло осіб уже в курсі того, в чию власність перейде це добро.
Така хитра схема повинна немовби розвести в різні боки жертву націоналізації та кінцевого бенефіціара. Якби він спробував прямо відтиснути підприємство, могла виникнути бійка з миттєвим поверненням до «зухвалих 90-х», а так – усе добропристойно: держава націоналізувала активи з огляду на складну економічну ситуацію. Вона ж трохи згодом передає в управління або продає все це новому власнику за заздалегідь затверджений обсяг відкату.
Причому самі активи справді виглядають переконливо. Цю процедуру пройшла низка промислових підприємств та один із столичних аеропортів. Просто зараз це відбувається з компанією «Южуралзолото». Процес перебуває на самому початку, але процедуру вже налагоджено до автоматизму і в її кінцевому результаті немає жодних сумнівів. Генпрокуратура вимагає обернути в дохід держави частку її основного власника Константіна Струкова. І відразу ж пішла стандартна метушня у всіх відповідних органах, що свідчить про швидку зміну власника.
З урахуванням того як відбулася «націоналізація» майна західних компаній, які вийшли з росії, все це стало чимось на зразок нового джерела доходів для верхівки влади. І це при тому, що прутін співає пісень про необхідність покращувати інвестиційний клімат. Але, як виявилося, в цю гру можна грати удвох чи навіть у більш розширеному складі. Причому відбуватися це може з активами товаришів, які знаходяться під дахом цієї самої верхівки російської влади, тільки активи перебувають в іншій юрисдикції.
Так, пресслужба президента Вірменії Вагана Хачатуряна повідомила про затвердження главою держави законів, що дозволяють націоналізувати ЗАТ «Електричні мережі Вірменії» (ЕМВ) – компанію, контрольовану російським підприємцем вірменського походження Самвелом Карапетяном, який зараз перебуває під арештом. Внесено поправки до законів «Про енергетику» та «Про Комісію з регулювання громадських послуг».
ЗАТ «Електричні мережі Вірменії» є монополістом у сфері розподілу електроенергії в республіці, його поки що власник є людиною міністра внутрішніх справ федерації Владіміра Колокольцева. Такий статус дозволяв Карапетяну не боятися неприємностей у самій росії, а до останнього часу – і у Вірменії. Але він переоцінив рівень своєї захищеності, бо дозволив собі заклики до насильницького повалення нинішньої влади, за що його й було упаковано. І поки він відпочиває в СІЗО, його активи на території Вірменії терміново переходять у дохід держави.
У курнику вже здіймають виття з цього приводу, але лаптям завжди можна нагадати про те, що самі вони роблять точнісінько те саме і тому можуть своє обурення залишити при собі. І, як завжди, володарі духовності й зайвої хромосоми миттєво впадають у ступор щоразу, коли на них діють їхніми ж методами. І на Сході це вміють робити так, що пальчики оближеш. І це на тлі того, що завтра в Абу-Дабі пройдуть особисті та прямі переговори перших осіб Азербайджану та Вірменії…