Автор перекладу: Світлана
Коли орнітологи у своїх академічних суперечках розмірковують про шанси жаби і гадюки в їхньому одвічному поєдинку в стилі Кама-Сутри, вони якось упускають опис ультимативного варіанта різновиду цієї смертельної боротьби баритсу. І якщо комусь спаде на думку змоделювати подібний варіант і назвати імена учасників заходу, то, напевно, це питання виявиться зовсім не простим. А тим часом зараз цей варіант формалізувався і вилився у протистояння найбагатшої з найвпливовішою людиною на планеті.
Як відомо, Конгрес затвердив, а Трумп урочисто підписав «найбільший і нестерпно прекрасний закон», який, на думку Додіка, дозволить Америці стати знову великою, а на думку Муска – обвалить економіку країни на саме дно. Зрозуміло, що в них виникли абсолютно неприязні стосунки з інших приводів, але вивертати це на публіку – не комільфо для обох учасників поєдинку, і тому офіційною лінією розлому став саме цей закон. Зрозуміло, що справжні причини заруби мають особистий характер, бо нарцис напоровся на іншого нарциса, але просто зараз почалася офіційна частина їхньої Кама-Сутри. Причому хто з них жаба, а хто – гадюка, кожен може обрати самостійно.
Скажімо так, закон цей досить суперечливий, бо, з одного боку він має знизити загальний податковий прес для бізнесу, а з іншого – з американців зрізаються ніштяки, які робили їх однією з найбільш процвітаючих і захищених націй у світі, яка формувала відомий «золотий мільярд». Як це буде виглядати з новим законом – побачимо, але за першими прикидками, наступного дня 17 мільйонів американців уже втратили свої медичні страхові поліси, і це лише початок.
Простіше кажучи, зменшення податкового навантаження не може взятися з повітря, а має бути чимось забезпечено, і згідно із законом, різко ріжеться соціалка і так само різко підвищується стеля державного боргу. Простіше кажучи, заходи проводяться з розрахунку на те, що завтра економіка вийде на підвищені оберти, і це допоможе розрахуватися з «навісом» держборгу, який заклав Трумп. Але якщо різкого зростання економіки не відбудеться, цей «навіс» може впасти і завалити собою всю економіку, відкинувши США до країн третього світу. Ну, а американцям запропоновано потерпіти і, як водиться, зрозуміти і пробачити.
За великим рахунком, суто концептуальні відмінності в оцінці цього «нестерпно прекрасного закону» зводяться до того, що Трумп вважає його ключем до процвітання, а Муск – актом суїциду. Причому у марсіанина є прості аргументи, зрозумілі американцям, які побачили наслідки прийняття цього закону просто на собі і на ситуації навколо них. Якщо ви сьогодні вже не можете на шару отримати звичні та необхідні ліки, а у вашому містечку закривається лікарня, то, напевно, слова Муска знайдуть свій відгук, а ось прихильники Трумпа повинні дочекатися результатів різкого зростання економіки, яке може статися, а може – й ні.
Саме такий розклад викликає можливість тектонічного зрушення на політичному олімпі США. Адже всім очевидно, що Демократична партія абсолютно загубилася в у цьому процесі. Вона не змогла ні сформулювати свою чітку позицію щодо різноманітних ініціатив Додіка, ні навіть видати для публіки очевидного і харизматичного лідера, який зможе жорстко критикувати нинішню владу. З урахуванням того, скількох косяків припускається Додік, у демократів зараз усі карти на руках для того, щоб громити опонента з фактами, зрозумілими масам, але нічого такого не відбувається. А через те що маси вимагають не аморфної назви партії, щоб іти за нею, а конкретного імені, яке втілює цю партію, то складається враження, що демократи самоусунулися від партійної боротьби.
Виходить, що в такий критичний момент історії США опозиційна партія, якою зараз є Демпартія, породила вакуум саме опозиційної риторики. Але, як відомо, природа не терпить пустоти, і коли невдоволення населення ніхто не може переплавити у політичні дивіденди, за справу взявся Ілон Муск. Він публічно погрожував Трумпу, що як тільки його закон буде прийнято, він створить нову політичну партію на противагу і республіканцям, і демократам. Ба більше, щоб зробити наголос саме на власній опозиції Республіканській партії, він поклявся фінансувати всіх противників республіканців на проміжних виборах до Конгресу США, які мають відбутися у 2026 році.
Загалом цей хід можна було б списати на хитрість, мовляв, Муск і Трумп прилюдно побили горщики і накинулися один на одного, а насправді ситуація могла виглядати інакше. Трумп зараз цементує дисципліну в Республіканській партії так, як це роблять усі авторитарні режими. Поки він при владі, робити це буде нескладно. Плюс до того, він зібрав практично весь електорат, який легко піддається впливу пропаганди. В цій ситуації він вибрав практично все, що міг, з огляду на повне розуміння того, що його дії викличуть негативну реакцію досить широкої частини електорату, і опоненти зможуть мобілізувати його і перекинути двопалатну більшість Конгресу вже буквально трохи більше як за рік.
У такому разі треба докласти всіх сил для того, щоб не дати демократам виконати цю консолідацію. А для цього треба осідлати саме цей електорат, але чужими руками. Як це робиться, ми чудово знаємо та спостерігали це у виконанні співака ротом та його квазіпартії «Голос». Саме так було успішно проведено операцію з розконсолідації електорату, опозиційного зелені. Власне кажучи, це була добре відома операція «Троянський кінь», і щось подібне Трумп цілком може виконати просто зараз.
Для публіки буде показано жорсткий конфлікт між Трумпом і Муском, і беззуба, відверто імпотентна політика демократів забезпечить потуги Муска саме своєю частиною електорату. Принаймні, ця схема зараз проглядається навіть неозброєним поглядом. Цілком можливо, що цей варіант ми зараз і спостерігаємо, але найближчим часом виникне повна ясність щодо того, наскільки він є імітацією чи справжньою бійкою. Поки що Муск діє так, як і обіцяв. Закон ухвалено, і він оголосив про формування нової партії. Ось що про це пише європейська преса:
«Найбагатша людина у світі Ілон Маск, бізнесмен, засновник компанії SpaceX та один із засновників Tesla, оголосив про створення власної партії – Партії Америки. «Сьогодні створено Партію Америки, щоб повернути вам вашу свободу», – написав підприємець у суботу, 5 липня…»
«…Напередодні, в День незалежності США, мільярдер запустив опитування «Чи повинні ми створити Партію Америки?», в якому за добу проголосували близько 1,3 млн осіб. Згідно з його результатами, ідею «незалежності від двопартійної системи» підтримали понад 65 відсотків учасників. «Співвідношення 2 до 1: ви хочете нову політичну партію, і ви її отримаєте!» – оголосив Маск, додавши: «Коли йдеться про банкрутство нашої країни через розтрати та корупцію, ми живемо в однопартійній системі, а не в демократії».
Загалом заява гучна, і її цілком можна розцінювати як справжній виклик Додіку. Це при тому, що Трумп попереджав Муска про наслідки, якщо той спробує викинути подібний номер або ж почне фінансувати демократичних опонентів його кандидатів у Конгрес. Виглядає все досить струнко, і режим бійки начебто перед очима, але все-таки є певні моменти, які вимагають пояснення, бо наш досвід має прямо протилежний зміст.
Просто згадаймо, скільки часу минуло між офіційною реєстрацією та участю у парламентських виборах «партій» під назвою «слуга народу» та «голос». Все було зроблено на коліні, а спецвідлов кандидатів йшов у борделях і притонах, добре відомих засновникам «партій». А тепер усе це після «трускавецького лікнепу» стало монобільшістю в Раді. Так от, у США цей номер не може пройти в принципі.
Процес становлення політичної партії до масштабів всеамериканської повинен пройти цілу низку процедурних стадій. Причому кожен наступний крок фіксується, розглядається і схвалюється відповідною інстанцією спочатку на рівні штатів, а потім – на федеральному рівні. Найменше відхилення від процедури викличе судовий процес, який може тривати роками. За найскромнішими оцінками фахівців виборчого права США, для реальної участі у парламентських виборах партія має рухатися вперед і далі по висхідній близько десяти років.
Тобто на найближчі вибори до Конгресу, які відбудуться на початку листопада 2026 року, цей проєкт гарантовано не встигне. У цьому американські фахівці не мають жодних сумнівів, і тоді постає запитання: навіщо потрібен цей цирк? Тим більше що є дуже великі сумніви в тому, що у Муска немає висококласних експертів з виборчого права, які б пояснили йому, що доведеться працювати дві п’ятирічки або, якщо буде мобілізовано гігантські ресурси, – трохи менше, нехай п’ятирічку, і все одно марсіанин артикулює рух у цьому напрямку.
Якби він просував себе як незалежного кандидата на пост президента, то тут процедур було б набагато менше і такий хід виглядав би набагато реалістичнішим. Але Нейлон не має права висувати власну кандидатуру, бо чинне законодавство надає таке право виключно особам, які мають громадянство США за народженням, а такого у Муска нема. Виходить, що саме цей модус операнді для Муска є єдино можливим, але навіть у цьому випадку є ледь помітні шорсткості.
Наприклад, його пафосна промова про «банкрутство нашої країни» виглядає дещо фальшиво, бо тут все ж таки потрібно уточнити, про яку саме нашу країну він говорить. Адже відомо, що його ніяк не чіпає його країна – ПАР, де він народився. Більше того, на Канаду – країну, яка його прихистила після втечі з ПАР, Муск вилив кілотонни помиїв, і з його риторики було видно, що він би й лезгінку станцював, якби Канада збанкрутувала, а тут у нього душа просто розривається навпіл, якраз вздовж природних заглиблень його фюзеляжу.
А показовим у цьому процесі стане анонсована Трумпом реакція на цей хід Муска. Нагадаємо, Додік обіцяв переглянути підстави надання багатомільярдних субсидій компаніям Муска, а також уважно розглянути питання набуття ним громадянства. Якось Трумп навіть заявив про те, що марсіанин має всі шанси повернутися до ПАР і там кувати свою нову партію. Але й тут у Додіка «вус відклеївся», бо в США Муск потрапив із Канади, і якщо вже повертати його взад, то вже в Канаду, і тільки та може повернути його до ПАР.
З іншого боку, субсидування переходу на електромобілі «Тесла» в США вже наближається до свого завершення, і програма закривається 20 вересня 2025 року. Тобто наступного фінансового року «Тесла» боротиметься за ринок США з таким самим успіхом, як і всі інші. До речі, в Канаді її теж скинули із програми субсидування. Але тут важливо, чи виконає Трумп хоча б частину своїх погроз. Якщо ні – то ми спостерігаємо не бійку, а дивний акт, який лише зовні нагадує бійку, а насправді це щось інше. Найближчим часом Додік покаже, наскільки це все серйозно.