Автор перекладу: Світлана
Іноді стрічка новин, якщо її можна назвати саме «стрічкою», вибудовує інформацію таким чином, що вкотре приходиш до висновку про те, що лапті завжди діють за якимось сценарієм, написаним не ними самими. Дуже довго вони спиралися на вчення марксизму-ленінізму. Вже наскільки ті чи інші дії більшовиків спиралися на це вчення – інша розмова, бо найбільш одіозні та криваві заходи було описано теорією товаришів Троцького і особливо – Свердлова. Там теоретики Третього Рейху нервово курили осторонь. Проте комуністи завжди посилалися на догми марксизму-ленінізму.
Особисто мені доводилося бачити вдома у друзів, чиї батьки працювали «по партійній лінії», повне зібрання творів вождя світового пролетаріату. І знаючи, як вчителі у школі генерують сірководень при посиланні на незнайомі цитати з Леніна, користувався цим моментом на всі 100%. Це інша історія, але просто пам’ятаю, як вдалося покарати училку на заміні, яка вирішила зірвати на нас свій паршивий настрій по сімейній лінії.
Уже не пам’ятаю, як це сталося, що вона смикнула мене, але на її запитання я зумів викрутитися і видати цитату. Вона розгубилася, бо для неї це виявилося несподіванкою, і зрозуміла, що потрапила в пастку, але все-таки вирішила не втрачати обличчя і влізла в неї іншою ногою. А закінчення діалогу виявилося таким:
– І чия ж це цитата?
– Володимира Ілліча Леніна. Вона міститься в 51-му томі його повного зібрання творів. Дивно, що ви її не знаєте.
Тут у училки спітніли окуляри і голосно забурчало в животі. Але вона опанувала себе і з викликом відповіла:
– Звісно ж, я знаю, що це цитата з 51-го тому Леніна, просто хотіла тебе перевірити.
– Вибачте! Цитата ця з 31-го тому, і вона не могла бути в 51-му, бо останні десять томів – це просто збірка листування Леніна.
Завіса, училка з тремтячими руками випулилася з класу і більше на заміну не ходила. І це вона не нарвалася на нашу відмінницю Люду, яка робила вирвані роки хамовитим училкам з різних питань, у тому числі з фізики чи хімії, де я просто не зміг би провернути такий номер. Але тут треба було це згадати просто тому, що самі комуністи розповідали, які джерела натхнення спонукають їх до тих чи інших дій.
Коли совок обвалився, стало зрозуміло, що багато діячів намагаються діяти вже за шаблонами кіно. Перші і не зовсім перші особи стали демонструвати звички мачо – Джеймса Бонда, Штірліца чи знаменитих братків. До речі, ми це можемо спостерігати в нашому повсякденному житті просто зараз, але лапті пішли далі і тепер діють у рамках канви найбільш знакових анекдотів останнього часу. І ось саме потік новин дедалі частіше наштовхує на думку про те, що діячі на болотах настільки здрібніли, що тепер у них немає марксизму-ленінізму як базової парадигми і немає наслідування розумного і незворушного штандартенфюрера Ісаєва, який отримав ПМЖ в Німеччині і страждав по берізках, а зараз використовуються сюжети анекдотів.
У штабі 8-ї арміїї вдруге вдало обрали папу
Приблизно це сталося (в черговий раз) і зараз. Ідеться про знаменитий анекдот про російського мужика, який пішов полювати на ведмедя, але загубив зброю, а ведмідь з нього поглумився так, як це роблять кадировці з донських казаків. Озлоблений мисливець після закінчення цього акту біжить додому і повертається із серйознішою зброєю, але все повторюється. Дещо в іншій ситуації він знову губить зброю, а ведмідь – тут як тут. І ось після третього разу ведмідь поставив доречне запитання: «Мужиче, а ти часом не п****ас?»
Канва саме цього анекдоту програвалася не раз і не два. Найзнаменитішим варіантом стала «Чорнобаївка», та просто зараз сталося те саме, але на вищому рівні. Нещодавно ми писали, що ЗСУ прицільно влупили у будову «інституту загадкових металів» у тимчасово окупованому Донецьку та знищили його вміст. А з металів там були лише чавунні голови командування 8-ї загальновійськової армії. В результаті слухати пісні донецького співака вирушив сам командувач і його високопоставлений почет.
Сталося це буквально цього тижня, і здавалося б, ворог зробить висновки і щось переформатує в плані управління цією армією. Наскільки можна зрозуміти, на місце вибулих офіцерів і, можливо – генералів прибули нові, бо відсутність командування армії на найголовнішому напрямку наступу може вилізти боком. Але наскільки можна зрозуміти, місце це було добре обсиджене, туди підведено необхідні комунікації, а тому противник вирішив відновити управління 8-ю армією там само, в уцілілих корпусах вказаного інституту, і… туди знову прилетіло. Ось що про це повідомив Генштаб ЗСУ:
«…3 липня Повітряні Сили ЗС України вдруге за поточний тиждень успішно завдали удару по командному пункту 8-ї загальновійськової армії збройних сил рф. Крім того, наші захисники уразили командний пункт 20-ї мотострілецької дивізії збройних сил рф на тимчасово окупованій території Донецької області…»
Тобто наші військові на тому самому місці і, напевно – тими самими засобами винесли «дублюючий склад» управління цієї самої армії. Але раз уже пішла така масть, за одним разом віддвохсотили і управління однієї з ударних дивізій противника, щоб двічі не вставати. Дочитавши це зведення, кожен може самостійно знайти той самий анекдот, який ми навели вище у формі переказу, порівняти з цією ситуацією і знайти хоча б кілька відмінностей, крім того, що в цьому випадку інші персонажі. Схоже на те, що вони вирішили пройтися канвою анекдоту до самого кінця, проте в нас уже зараз виникає фінальне запитання анекдоту.
До речі, це не поодинокий випадок просто за сьогодні. Як відомо, прилетіло по знаменитому аеродрому дуже стратегічної авіації противника «Енгельс-2». Їм би зрити його і розбити там поля картоплі, бо на них серйозно насувається продовольча криза, про що пише їхня преса, але ні, вони туди ще ганяють аероплани. Мабуть, ще не задовольнилися.
І через те що мова зайшла про аеродроми стратегічної авіації, то не можна не вказати на аеродром, розташований недалеко від Енгельса, на який сьогодні вчергове зійшов благодатний вогонь. Зауважимо, цей вогонь туди сходить регулярно, і комусь може здатися, що загалом на нього не варто було б витрачати боєприпаси. Йдеться про аеродром у Борисоглєбську Воронезької області, де офіційно розташовано відповідне авіаційне училище, де готують молодих пілотів та підвищують кваліфікацію пілотів важких бомбардувальників Ту-22. Як було сказано раніше, туди прилетіло сьогодні вночі, але ця інформація надійшла від місцевих жителів, які спостерігали відповідні феєрверки, а нещодавно удар підтвердив і наш Генштаб.
«…5 липня підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали ураження по аеродрому «Борисоглєбськ», що у Воронезькій області. Це місце базування ворожих літаків Су-34, Су-35С та Су-30СМ. Уражено склад з керованими авіабомбами, навчально-бойовий літак та, ймовірно, інші літаки…»
Те, що атака таки пройшла, підтвердив одіозний ТГ-канал «Факербломбер», щоправда, зробив це так, щоб не було занадто боляче за сказане. Так, він підтвердив удар по аеродрому і тим самим підтвердив інше: ППО на авіабазі – ла*но. Зате він бадьоро розповів про те, що всі живі літаки, а це Су-34-35, встигли піднятися в небо, і за його словами, втрат авіатехніки, саме живої, – немає. І через те що самі лапті назнімали відео з пожежею на аеродромі, цей самий «Бломбер» відбувся зауваженням про те, що там горить, у старому армійському стилі: «А х… хто його знає, товаришу майор?» Мовляв, ну, горить щось на аеродромі, подумаєш – диво.
Але насправді в цій історії є друге дно. Прямо на цій великій, закритій для сторонніх території розташовано сховище авіаційної ядерної зброї. У певних колах воно відоме під власним ім’ям «Воронеж-45». Це окрема локація, добре помітна з космосу, бо там обладнано охоронюваний периметр з колючим дротом, вежами та іншим, а всередині є добре помітні захисні споруди у вигляді насипів і сховища бункерного типу.
Скажімо так, прямо туди ще нічого не прилітало, а от по аеродрому «Борисоглєбськ» прилітає регулярно. Можна не сумніватися в тому, що весь цей комплекс, включаючи військове училище, аеродром і сховище ядерних боєприпасів, прикривається єдиною системою ППО, і, як видно, наші дрони долають її без особливих проблем. І це ж – дрони, найлегша ціль для ППО, а що буде, коли полетить щось важче? Словом, і тут мужик з риб’ячими очима показав таку саму орієнтацію, як і його колега з великого анекдоту.
А тим часом Генштаб підтвердив удар по заводу, який виготовляє антени «Комета», про що було сказано раніше:
«…В ніч на 5 липня підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали ураження по важливому об’єкту воєнно-промислового комплексу російського агресора – АТ «ВНИИР-Прогресс» (Чебоксари, Чуваська республіка рф). Ціллю були потужності з виробництва адаптивних антенних решіток «Комета». Вони використовуються у БпЛА типу Shahed, ракетах «Іскандер-К», уніфікованих модулях планерування і корекції (УМПК) для керованих авіабомб (КАБ), та іншому високоточному озброєнні, яким противник регулярно здійснює обстріли України, зокрема цивільної інфраструктури. Підтверджено, що засоби ураження досягли району цілі. Результати уточнюються…»
Але наскільки можна зрозуміти, дід ще не задовольнився і сподівається на те, що його полювання ще не закінчилося, а отже, на нього ще чекають кумедні пригоди з різноманітними мешканцями лісу та степів. Принаймні, віслюк там теж потрібен.