Автор перекладу: Світлана
День ще не закінчився, а подробиці нічної атаки ЗСУ на різні активи противника все-таки стали з’являтися. Так, із тимчасово окупованого Донецька йдуть контраверсійні дані, які тільки підкреслюють правильність вибору цілі. Рано-вранці звідти писали, що місця, куди прилетіло, вже давно не використовуються військовими і що насправді там збирали паперових журавликів, щоб звеселити сірі будні. Але згодом пішли прямо протилежні новини про те, що ракета пробила всі перекриття аж до підвалу і будівля склалася, а тому – скільки там загинуло військових, навіть важко уявити.
Можливо, ці дві версії не такі вже й антагоністичні, і може, вони добре поєднуються. Якщо припустити, що військові там були (вранці повідомили як мінімум про 23 «двохсотих»), то, можливо, вони там і займалися складанням «журавликів». А ми просто зазначимо, що ЗСУ ніколи не стануть витрачати дуже дорогі боєприпаси по цілях, які не розвідано до останнього знака після коми. Тільки після цього туди вирушать добрі пташки, щоб принести до цілі радість та ентузіазм. А ближче до обіду у ворожих мережах з’явилося таке:
Як ми пам’ятаємо, ще в перших повідомленнях про атаку на Донецьк згадувався штаб 8-ї загальновійськової армії. А тепер з’ясовується, що сам командувач цієї армії крутив барабан, і йому випав сектор «Приз», а точніше – «Котлета». Звісно, можна собі уявити, що цей самий командувач посеред ночі вирішив приїхати в будівлю інституту кольорових металів, щоб нарешті розібратися з тими металами, з яких роблять його сталевих солдатів, або просто вирішив швиденько написати дисертацію, а в цей момент якраз поблизу пролітала ракета ЗСУ, і в результаті вийшло таке.
Але швидше за все, там таки був штаб армії, а якщо з нього винесли командувача вперед ногами, то можна тільки уявити, скільки там було відповідальних товаришів трохи нижчого рангу. А якщо так, то 23 «двохсоті», про яких розповіли вранці, було виявлено ще до розчищення завалів, і, швидше за все, станом на зараз там все виглядає більш святково. День ще не закінчився, і можливо, до цієї теми ще доведеться повернутися.
Також стали відомі деякі подробиці того, що в Іжевську було атаковано завод із дивною назвою чи «Купол», чи «Пукав», але звук прильотів там стався такий, що на купол вони не дуже схожі. Як повідомляють джерела, в один і той самий цех прилетіло не менше двох дронів, і там відразу ж почалася пожежа. Тут слід зауважити, що ця локація розташована за півтори тисячі кілометрів від України, і тому про завод можна сказати словами старої пісні: «Не думал, не гадал он, никак не ожидал он такого вот конца». І хоч завод нікуди не подівся і продовжує стояти на тому самому місці, він все ж таки втратив один зі своїх цехів. Причому ще вчора всі вони були на місці, а сьогодні вже не дуже, і сталося все справді раптово.
Неочікуваність події непрямо підтверджує те, що на численних відео чути стрілянину лише легкої стрілецької зброї та жодної роботи ППО. Ну, а місцеві жителі взагалі бігали здивовані, явно не чекаючи того, що в їхнє місто, напхане військовими заводами, прилетить щось неприємне. Атакований завод, наприклад, виробляв зенітно-ракетні комплекси, і всім від цього було тільки добре, але ось виявилося, що за все доводиться платити.
Атака на цей завод наводить на деякі роздуми. Очевидно, що підприємства ВПК, збудовані в совкові часи, будувалися максимально стійкими до зовнішніх впливів. Тому там застосовувалися посилені несучі конструкції, перекриття та інше. Тобто уразити таку будову можна лише важким боєприпасом. Якщо ж атакувати дронами, то треба або кілька штук покласти в одну точку, щоб досягти максимального ефекту, або треба застосовувати таку БЧ, щоб на місці почалася пожежа і основної шкоди завдала саме вона.
Просто згадаймо, як дрон прилітає по нафтобазі. Власною БЧ він не може завдати істотних збитків. Це ворог може запустити ракету з тонною БЧ чи авіабомбу ФАБ-3000, а в нас такого немає. Але якщо дрон правильно прийшов у ємність із пальним, то практично всіх збитків завдає те, що було на місці. З арсеналами – те ж саме. Вдалий приліт дрона з БЧ в 50+ кг запускає детонацію сотень або й тисяч тонн боєприпасів, які лежали на місці.
І ось стосовно заводу, то одним дроном там багато не наробиш, бо якщо навіть вдасться пробити дах, то на заподіяння шкоди технологічному обладнанню вже не вистачить потужності. Але хто сказав, що цієї самої шкоди можна завдати лише вибуховою хвилею від БЧ та розльотом осколків? Якщо вдалося створити піонерське багаття, яке перетворило весь цех на гриль, то це – зовсім інша справа. Начинка китайських верстатів, безумовно, піддасться спокусі і згорить разом з рештою. Наскільки можна зрозуміти, саме це і сталося в Іжевську.
Ще вранці місцевий гауляйтер повідомив, що на заводі назавжди засумували троє працівників і до трьох десятків тимчасово втратили працездатність. Водночас місцеві пабліки пишуть про чотирьох загиблих робітників, і, можливо, це ще не все. Коротше кажучи, робітники собі мирно випускали ЗРК «Тор-М2», «Оса-АКМ», дрони «Гарпія-А1», а також вузли та агрегати для систем, які випускає концерн «Алмаз-Антей», але щось пішло не так. Вони ж вважали, що перебуваючи від України на такій великій відстані, вони в безпеці, а правда життя виявилася настільки суворою, що тепер незрозуміло, як в очі царю дивитися, хай і через телевізор.
І поки потихеньку збираються новини ночі-ранку, впродовж яких ЗСУ завдали ударів по різних локаціях на окупованих територіях і в глибокому тилу противника, з Ніжегородської області надійшло повідомлення про те, що на знак солідарності з нещодавно знищеними на одному з аеродромів противника чотирма фронтовими бомбардувальниками Су-34 ще один літак цього самого класу навідріз відмовився літати й рішуче вдарився об поверхню планети. Два льотчики встигли катапультуватися, але, падаючи, літак передав в ефір повідомлення: «Я – не останній», – після чого відключив зв’язок та вирушив на саміт з кротами.