Автор перекладу: Світлана
Цими днями виповнюється вже чотири роки з моменту, коли прутін оголосив газову війну Європі. Нагадаємо: прутін віддав команду «Газпрому» в односторонньому порядку, всупереч нормам чинного контракту, змусити європейських контрагентів перейти на рубль як валюту розрахунку. А якщо відмовляться – «ми їм відключимо газ». І ось наприкінці весни – на початку літа 2021 року «Газпром» справді почав відключати газ через те, що основні контрагенти відмовилися підкоритися диктату москви. У кремлі явно не очікували такого розкладу і замовили зйомки «соціальної реклами» про Європу, що замерзає без газу. Ті ж автори мемів, які вигадали вже давно прокисле «Не смішіть мої Іскандери», стали вигадувати щось подібне, але в розрізі «Немає газу – мерзніть».
Але криза тривала недовго, і інші постачальники газу розцінили цей фінт діда лисиною як добровільну здачу своєї частини газового ринку Європи. Через те що криза підняла ціни на газ до захмарних висот, ціла низка постачальників переступила через страх зайти у кремлівську вотчину і вирішила, що такий шанс випадає раз у житті, а тому втрачати його було б злочином. І справді, згодом на європейський ринок зайшли продавці, які навіть не мріяли продавати сюди свій газ, бо все було чітко поділено і вільної частки ринку просто не існувало.
Ба більше, прутін поставив «Газпрому» мету – продавати не менше 200 мільярдів кубів тільки в Європу, а це означає, що якби попит розширив обсяг ринку, саме «Газпром» і мав би його заповнити. Але в результаті мудрого рішення прутіна на європейському ринку утворилася гігантська ніша, в яку потягнулися постачальники газу, і в результаті виявилося, що Європа не замерзла і не приповзла до царя «газової імперії» на колінах, а навпаки, маневр виявився просто феноменально вигідним для конкурентів, яких у «Газпромі» навіть уявити собі не могли.
І ось через чотири роки вже стало зрозуміло, що найдорожчий і найбільш платоспроможний ринок прутіна, а отже – і «Газпрому», здали без бійки. І головне – звинувачувати в тому нема кого, крім себе, але нарциси не вміють визнавати своїх помилок, навіть якщо ті призвели до натуральної катастрофи. І тепер агентство Рейтер із посиланням на джерела в топменеджменті «Газпрому» пише про те, що після втрати європейського ринку та провалу спроб укласти новий контракт із Китаєм «Газпром» накопичив надлишки газу на десятки мільярдів кубометрів, і влада намагається зрозуміти, як їм можна знайти застосування.
Таким чином, ситуація вже кричить про те, що бункерного діда треба б якось покарати на лобному місці красної площі хоча б тільки за це. Жарти жартами, але минулого року видобуток «Газпрому» склав 416,19 млрд кубометрів, з яких лише 355,23 млрд вдалося продати на зовнішньому та внутрішньому ринках. У результаті у «Газпрому» залишилося близько 60 млрд кубометрів нереалізованого газу — об’єм, зіставний з річним видобутком деяких газовидобувних країн (55 млрд кубометрів в ОАЕ) і втричі вищий за річне споживання, наприклад, у Польщі (20 млрд кубів).
На болотах уже немає надії на те, що все якось налагодиться і таки вдасться прилаштувати цей газ. Справа в тому, що частина європейських споживачів уже навідріз відмовилася навіть думати про те, щоб мати справу з «Газпромом», і вони вже уклали нові довгострокові контракти на постачання газу з іншими постачальниками. Тобто місце «Газпрому» не просто зайняте, а закріплене за іншими компаніями. Щодо Китаю, то він нарощує постачання газу з Туркменістану і явно налаштований отримати солідну частину газпромівської інфраструктури якщо не задарма, то за символічні гроші. Тому Пекіну зараз просто невигідно кидати соломинку цій компанії. Там просто сидять на березі річки і чекають, поки вона пропливе повз.
Ну, а на самих болотах зараз зі шкіри пнуться і фантазують про те, як можна було б конвертувати надлишки газу у щось більш їстівне. А ще ж зовсім недавно, років 15 тому, глава компанії Міллєр особисто розповідав про те, що скоро газ закінчиться, а перед цим – стане нестерпним дефіцитом, і тому закликав усіх укладати довгострокові контракти на кабальних умовах. І ось минув час, а газ подіти нема куди. Як кажуть, «Sic transit gloria mundi», що в перекладі з давньо-закордонного означає: «Не все скоту Масляна».