І тут, шановні читачі, мої пошуки набули цікавого повороту. У Мережі було обговорення цієї пари слів, і один з учасників припустив, що «одностайно» і «одноголосно» співвідносяться так, як у російській мові «единодушно» і «единогласно». Ви побачили у слові «единодушно» іншу одиницю виміру «єдності» – вже не «голос», а «душу»? Далі буде!
Ще один учасник цього ж обговорення вказав, що в боксі вживають вираз «одностайне рішення», і послався на відповідну статтю Вікіпедії: «Одностайне рішення (англ. Unanimous decision, UD) – вид суддівського рішення в деяких контактних видах спорту, таких як: бокс, кікбоксинг, мішані бойові мистецтва. Одностайне рішення означає, що всі троє суддів віддали перемогу одному з бійців». І, як ви бачите, в англійському слові проглядається не «стояти» і не «голос», а «аніма». Етимологічний словник англійської мови вказує, що слово походить від латинського прикметника ūnanimus ‘однієї думки (of a single mind)’, утвореного від ūnus ‘один’ і animus ‘думка, дух (mind, spirit)’. Зауважте, слово «душа» (soul) тут відсутнє, хоча в окремому тлумаченні слова animus воно є. Тобто буквально це слово відповідає українському «однодумці» або російському «единомышленники», де мірилом «єдності» вже є не «голос», а «думка».
А слово «единодушный» російські словники виводять від грецьких слів «εἷς» (heis) – «один» і «θυμός» (thymos) – «душа», і слово прийшло через церковнослов’янський переклад Біблії. До речі, слово «единогласный» теж має церковнослов’янське звучання – початкову літеру Е на місці давньоруського О, а також неповноголосся -ЛА- замість повноголосся -ОЛО-.
Отже, що маємо:
- Единогласный – російське слово, але з церковнослов’янським звучанням (= один голос).
- Единодушный – калька з грецької мови (= одна душа).
- Unanimous – походить з латини (= одна думка, дух).
- Однодумці: одиниця виміру – одна думка.
- Одноголосний – українське за звучанням слово (=один голос).
Слово «одноголосний» відсутнє в Етимологічному словнику української мови, на відміну від слова «одностайний», тому я не наважуся впевнено визначити, чи це питоме за походженням українське слово, чи це калька з російської мови. Але тут є ще один нюанс. В українській мові є слово «одноголосий», яке стосується виконання одним голосом, наприклад, коли йдеться про спів або дубляж (протилежне – «багатоголосий»). І слово «одноголосний» в одному зі своїх значень тотожне цьому слову, тобто спів міг теж бути «одноголосНим».
І тепер, шановні читачі, що називається, оцініть іронію ситуації. Вам не подобається слово «одноголосний»? Замініть його словом «одностайний», якщо це відповідає змісту речення. Заміна є. А от слову «одноголосий» (=один голос) заміни практично нема. І якщо для нас у цьому нема проблеми, то уявіть підступність цього терміна для москалів: голосують вони «единогласно», звуки у них «гласные» и «согласные», список вони «оглашают», «гласность» запроваджували – помітили переважання кореня -ГЛАС-? І тут щодо співу чи дубляжу треба сказати практично українською мовою, з коренем -ГОЛОС-, – «одноголосый» або «одноголосный». А заміни нема!
