Час дивовижних історій

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Буквально вчора відбувся дивний захід, який наперед був приречений на провал. За допомогою телефона з вертушкою та проводом «пружина» прутін провів півторагодинні переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере з приводу припинення війни з Україною. Як і слід було очікувати, преса практично ніяк не відреагувала на цей захід через його марність і безглуздість. У сухому залишку, так воно все й закінчилося, а нейтральна преса описала цей перформанс таким чином:

«Путін замість обговорення найважливіших питань про шляхи мирного врегулювання в Україні звалив на представників двох північних країн розлогу тираду про так звані «першопричини конфлікту». За словами джерел, Стубб та Стере вирішили не перебивати історичний монолог путіна, щоб оцінити його готовність до серйозного діалогу з Європою. Обидва європейські лідери після розмови повідомили, що прагнули донести до путіна сигнали щодо майбутніх переговорів про завершення війни, які, попередньо, пройдуть у листопаді в ОАЕ. Політики зазначили, що не виступали від імені всієї Європи».

Словом, прутін провів сеанс уринотерапії, хоча тут треба враховувати, що обидві країни мають сухопутний кордон з курником, і якщо у Норвегії це відносно невелика смужка землі – трохи менше 200 кілометрів, то Фінляндія має не тільки 1 340 кілометрів сухопутного кордону, а й власний історичний досвід того, у що таке сусідство може вилитися. Можливо, лідери двох країн під пристойним приводом хотіли переконатися в тому, наскільки мав рацію покійний Борис Нємцов, який дав вичерпну оцінку прутіну. Наскільки можна зрозуміти, вони змогли персонально переконатися в тому, що Нємцов таку оцінку дав не просто так.

А з чуток, отримавши свіжі вуха, прутін розповів усе як є – починаючи з Рюрика, який, рвонувши ґудзики на кальсонах, сказав свої знамениті слова: «Велика росія, а відступати нікуди, позаду Валдай». Напевно, крім Рюрика і, наприклад, Діми Донського, фюрер міг розповісти історії і про інших відповідальних товаришів: Сталіна, Жукова та Берію. Чому ні? Тим більше що розвідки західних країн описують будівництво військових містечок, куди перекидають відремонтовану бойову техніку, – якраз під кордон із Фінляндією. Тож і Сталін, і Жуков із Берією тут були б саме в тему.

Хоча не виключено, що, крім історичних екскурсів, він розповів ще й про спорт, особливо про хокей, який так люблять у Фінляндії. Адже якщо довго сидіти на історичній хвилі, можна договоритися і до Лінії Маннергейма, а в цьому випадку це було б точно – не за фен-шуєм. Розкривати плани заздалегідь – не можна, а тим більше – цілком таємний план «Гельсінкі за три дні», який склав все той самий Герасимов.

Тому півтори години він розповідав, як усіх перемагає, не встаючи з валізи, і, напевно, повторив назви захоплених населених пунктів, про які йому розповів Герасимов. До речі, він міг розповісти і гостріші історії, наприклад:

З іншого боку, якщо він вважає, що вхопив бога за бороду, Додіка – за чуб, а Нейлона Муска – за… загалом – теж за щось схопив, то цим двом сусідам уже можна розповідати що завгодно і про що завгодно. І все б нічого, але йому самому теж розповідають деякі не зовсім приємні речі. Поки що це виглядає як тонкий натяк на товсті обставини, але все-таки не дуже життєрадісно. Приблизно так:

«Група політиків, економістів та військових звернулася до президента з проханням обов’язково закінчити СВО не пізніше наступного року.

«Є експерти, які сказали володимиру володимировичу, що сво триватиме ще 8–9 років. Було б непогано, адже за цей час ми б досягли низки цілей спецоперації. Але сво потрібно закінчувати швидше, хоча б наступного року. Інакше можуть не витримати економіка, армія та суспільство», – сказав представник Мінфіну, який входить до цієї групи. Інший прихильник швидкого завершення сво впевнений: «Над росією нависла страшна загроза». Він відмовився розкривати подробиці, щоб не надавати інформацію ворогам. Вказав лише, що є проблеми в економіці, про що свідчать дефіцит фінансів у регіонах і країні загалом, а також те, що «для порятунку росії доведеться запроваджувати низку нових податків та підвищувати наявні». І побоюється, що «суспільство неадекватно відреагує на мобілізацію, яку в разі продовження сво доведеться оголошувати не пізніше наступного року».

Тож прутін намагається розповідати бадьорі казки про перемоги, а йому розповідають дещо інше. Причому найстрашніше навіть не наважуються озвучувати. В його оточенні не залишилося нікого, хто міг би донести до нього новини об’єктивної реальності. Тому старий несе ось такі казки на вільні вуха, а все інше – у валізи.