Автор перекладу: Світлана
Сьогодні вночі США вступили у війну з Іраном на боці Ізраїлю. Власне, вони виконали своє завдання-мінімум і зробили те, чого фізично не міг виконати Ізраїль, а саме – застосували важкі протибункерні бомби по ядерному комплексу Фордо, а за деякими даними, вони також прилетіли і по ядерному об’єкту в Натанзі. Крім того, по ядерній інфраструктурі в Ісфахані та Натанзі прилетіло два десятки крилатих ракет «Томагавк». Поки що немає остаточної ясності щодо конфігурації удару, бо американська преса видає кілька версій, і виглядають вони так.
Мережа Fox News повідомила, що в американській атаці на Фордо було скинуто шість протибункерних бомб, а на інші ядерні об’єкти випущено 30 крилатих ракет типу «Томагавк». Згідно з повідомленням, «ядерні амбіції Ірану офіційно мертві» після того, як бомбардувальники B-2 ВПС США «повністю знищили» таємний об’єкт у Фордо. Також повідомляється, що два інші ядерні об’єкти – в Натанзі та Ісфахані – було атаковано та знищено із застосуванням близько 30 ракет «Томагавк», запущених з американських підводних човнів з відстані приблизно 650 кілометрів. Згідно з цими даними, важкі протибункерні бомби доставлено до місця скидання силами стратегічних бомбардувальників В-2.
Водночас телекомпанія CNN надала іншу версію: США скинули 12 протибункерних бомб на підземний ядерний об’єкт у Фордо за допомогою шести бомбардувальників B-2, а не шість бомб, як повідомлялося на Fox News. Потім американське джерело, цитоване в американських ЗМІ, надало третю версію: шість бомбардувальників B-2 скинули 12 важких протибункерних бомб на ядерний об’єкт у Фордо, а додатковий бомбардувальник скинув ще дві протибункерні бомби на об’єкт у Натанзі.
У будь-якому разі, ВПС США відпрацювали ракетно-бомбові удари по ядерних об’єктах Ірану саме так, як це могли зробити тільки вони. Все те, що можна було зробити «легкими» боєприпасами, ЦАХАЛ виконав ще тиждень тому, і справа була лише за важкими боєприпасами, які є тільки у США. Крім того, Ізраїль практично зачистив від іранських ППО «галявину» для американських стратегічних бомбардувальників. Втім, американці вирішили перестрахуватися і не почали застосовувати В-52, перекинуті в регіон у достатній кількості, а відпрацювали «невидимками» В-2. А можливо, у нальоті брав участь і найновіший В-21.
Трумп одразу виступив з промовою, в якій він, як і слід було очікувати, забрав собі всі лаври розгрому іранської ядерної програми, але це не важливо, а важливо те, що з початком військової операції зі знищення ядерної програми Ірану Ізраїль, безумовно, дав підставу бородатим поставити виготовлення, а можливо – і застосування ядерних боєприпасів на підвищену передачу. А якщо так, то треба було дотискати противника просто будь-якими засобами, бо, починаючи з 13 червня, ядерна загроза для Ізраїлю перейшла з розряду ймовірної в розряд неминучої.
Так, Ізраїль мав варіанти не допустити ядерного удару шляхом знищення відповідних ракет на старті. Адже, напевно, розвідка вже добула дані про те, які типи носіїв призначено для цього завдання, а якщо так, то з усіх варіантів пускових установок їх залишається не так уже й багато, і тому за ними стежили з підвищеною увагою. Швидше за все, стаціонарні пускові установки вже зазнали масованих ударів, а мобільні знищуються насамперед і там, де їх було виявлено. І на це кидаються всі засоби.
Крім того, Ізраїль напевне мав уявлення про те, які із запущених ракет можуть нести ЯЗ, і тому саме на них було б зосереджено всю роботу ППО/ПРО. І якщо зараз балістика збивається в режимі 1/1, тобто на одну ракету – одна ракета-перехоплювач, якщо траєкторія веде до населених пунктів, то ракету, яка може нести ЯЗ, збивали б двома, трьома і більше ракетами-перехоплювачами, причому неважливо, куди б вона летіла. Адже найчастіше підрив бойової частини налаштований на певну висоту до поверхні.
Тобто ракета не повинна фізично потрапити в якесь умовне коло, а донести боєприпас до умовної точки над ціллю. А з урахуванням того наскільки потужними є уражальні фактори ЯЗ, то навіть вибух БЧ за п’ять-десять кілометрів від населеного пункту буде катастрофою. Тому запідозрені в наявності ЯЗ ракети було б перехоплено ракетами різних систем. Причому по них працювали б на всю міць ізраїльські й американські зенітники на суші та американські есмінці в кількості чотирьох одиниць, які стоять біля узбережжя Ізраїлю.
Але описані вище сценарії надто екстремальні як для невеликої площі Ізраїлю. Події останнього тижня показують, що 100% перехоплення балістики досягти не вдається, і тому навіть однієї ракети з ЯЗ, пропущеної зенітними засобами, було б достатньо для катастрофічних наслідків. Зрозуміло, що десь у морі на ударних позиціях стоять ізраїльські субмарини, які негайно перетворять Тегеран, Ісфахан та інші великі міста Ірану на труху, але це вже буде відплата, а не випередження.
І от сьогодні сталося саме те, що в цій ситуації мало статися, ба більше, якби цього не сталося, то шанси ядерної катастрофи на Близькому Сході пішли б до максимальних значень. Загалом застосування саме спеціалізованої зброї по ядерних об’єктах Ірану в принципі повинно відкинути ядерну програму рушників на десятиліття назад. Залишається відкритим запитання про те, де знаходяться ті пів тонни високозбагаченого урану, які зафіксувала МАГАТЕ.
Тому просто будемо сподіватися, що відповідь на це запитання у Моссаду була, а через те що американці діяли у щільній взаємодії з Ізраїлем, то швидше за все, прилетіло саме «в касу». Всі події, що розвиваються з 13 червня, вказують на те, що ізраїльські спецслужби мають якщо не вичерпну, то достатню інформацію для того, щоб позначити цілі для максимально ефективних ударів, які забезпечують загальний успіх операції. Напевно, впродовж дня буде більше подробиць саме про цю фазу операції, але вже зараз можна міркувати про деякі наслідки та реалії, що випливають із цих подій.
Перший із них – очевидний. Знищення ядерної програми Ірану знімає ледь не єдине запитання до Ірану, яке тягло за собою санкції та інші неприємні речі, а це означає, що тепер може статися досить сильний розворот у відносинах з Іраном, який уже не несе ядерної загрози. Це нова реальність як для основних учасників протистояння, так і для світу загалом. Але головне – це нова реальність для самого Ірану, бо просто зараз було поставлено (?) крапку в десятиліттях гарячкового руху до ядерної бомби, на що було витрачено величезну кількість коштів. Тепер усе це виявилося знищеним, а кошти – безповоротно втраченими.
Тобто замість того щоб влаштувати собі красу, як це зробили країни по той бік Затоки, використовуючи свої запаси нафти і газу, Іран вклався у щебінь, який залишився після знищення ракетних і особливо – ядерних активів. І після цього розгрому заклики бородатого рушника у стилі «Смерть Америці!» або «Смерть Ізраїлю!» виглядають як марення звихнутого маразматика. І, між іншим, добре, що Хаменеї не знищили до цього моменту, бо ця звістка однозначно й остаточно зірве йому дах. Напевно, багато хто пам’ятає, як він катався в істериці після ліквідації Сулеймані, – так от, зараз у нього є всі підстави виконати щось веселіше.
Тепер у бородатих виникла класична ситуація цугцвангу, і схоже на те, що вони в неї таки занурюються, навіть до кінця не розуміючи, що вони прийшли до школи, а там – друга зміна. Як повідомляє ізраїльська преса, у відповідь на американську атаку Іран вдарив по… Ізраїлю. Загалом він відстрілявся 25 балістичними ракетами по центру Ізраїлю, більшість із яких було перехоплено, але були й прильоти.
«Падіння ракет було зафіксовано в центрі країни, і є повідомлення про поранених. У Нес-Ціона постраждали три будівлі та 10 людей отримали легкі поранення. У Тель-Авіві два будинки сильно постраждали. Рятувальники повідомили, що вціліли лише «мамади» (захищені приміщення у житлових будинках. – Ред.). Потім додатковий залп із 10 ракет було зроблено по півночі країни. Повідомляють про падіння ракет у кількох районах Хайфи. При цьому сирена в місті не пролунала. Мешканці кажуть, що побігли до бомбосховища одразу після отримання попередження на телефон, і це врятувало їм життя. За останніми повідомленнями МАДА, внаслідок останніх залпів по Ізраїлю поранення отримали 11 людей. Одного госпіталізовано у стані середнього ступеня тяжкості, решта зазнала легких поранень».
Ще раз повторю формулу: у відповідь на американські ракетні удари, які знищили найцінніші активи ядерної програми, бородаті вдарили по Ізраїлю. За місцевими поняттями це не по-пацанськи. Якщо ти вже погрожуєш «західному централу», то в такому разі – виконуй по американських базах в Іраку, наприклад, або по кораблях ВМФ США, які перебувають прямо в Затоці, тобто по цілях, що знаходяться поруч, і показуй свою круту помсту безпосередньо тому, хто тобі щойно надер відоме місце.
Але поки що видно, що духу вистачило лише на підвищену партію ракетного удару по Ізраїлю. А як же «Смерть Америці»? Де реалізація гучних погроз, якими борода погрожувала з-під свого чорного рушника? Адже зараз усі сусіди дивляться на Іран і складають реальну ціну його крутості. А фактично виходить, що з досить великого вибору можливих дій Іран поки що обрав таку, яку можна назвати «Щоб було». Бо якщо зовсім не відповісти, то як можна вимагати від своїх громадян правильно їсти хіджаб?
А відповісти ударами по американцях – страшно, бо Додік заявив, що якщо Іран наважиться на щось подібне, то обмежений удар по ядерних об’єктах переросте у масштабний – по всіх військових цілях. Зате вони малюють у телевізорі картинку, на якій показують розташування американських баз у регіоні (вгорі). А якщо вдарити по сусідах або спробувати перекрити Ормузьку протоку, що рушники погрожували зробити саме в такому випадку, то вже отримають «фе» не тільки від Ізраїлю та США, а й від охочих розмотати рушники, яких буде трохи більше. А між іншим, Емірати або Аравія теж мають масу дорогих військових штучок. Тож над Іраном Сонця не буде видно від ракет і літаків.
Словом, із цими погрозами поки що – ніяк, але бородаті можуть загнати себе ще в більш глухий кут. А що найсмішніше, буквально пару днів тому міністр закордонних справ Ірану пояснив колегам із Великої Британії, Франції та Німеччини, що збагачувати уран вони продовжать, незважаючи на жодні погрози. І ось тепер як відповідальний товариш, він просто зобов’язаний виконати свою обіцянку і продовжувати збагачувати уран просто у себе на кухні, в каструлях і чайнику, бо більше вже нема де, а як відомо, пацан сказав – пацан зробив. Збагачуй тепер, щоб не було соромно перед колегами.
А тепер – деякі спостереження, що називається, по-гарячому. За останні десять днів із США йшли дані про те, що в команді Трумпа стався переворот і що «яструби» таки взяли гору. Насамперед ідеться про високопоставлених кадрових військових, які пішли в обхід міністра оборони Хегсета, що став п’ятим колесом у Пентагоні, бо з ним взагалі перестали узгоджувати якісь військові заходи. Так от, із Білого дому пішли витоки про те, що наради стосовно Близькосхідного вузла проводяться без Хегсета і директора Національної розвідки США (Director of National Intelligence, DNI) Талсі Габбард.
Цей дует уже зарекомендував себе найбільш негативним чином. Мало того, що в них не тримається язик за зубами, то вони демонструють такі глибини невігластва, яких навіть сам Додік не здатний досягти. Тобто з процесу підготовки заходів з іранської проблеми таки було вилучено осіб, які у професійній спільноті дипломатів та військових отримали незмивне, ганебне тавро. А ми ще в той момент, коли з США на Схід пішла рекордна кількість повітряних танкерів, зробили припущення про те, що військові отримали повноваження обходитися без міністра оборони та його опереткової шобли стилістів і візажистів.
Власне кажучи, поточний хід подій показав, що це був правильний хід, і публіку на чолі з московським попкою Такером Карлсоном, яка верещала про ядерку, відтіснили військові та консервативні дипломати. Це важливий момент. Вдала операція з денуклеаризації Ірану однозначно зайде нарцису просто «на ура». Це було перше, справді серйозне застосування сили в його виконанні, а це означає, що військові знайшли як його дотиснути на такий крок, і тепер Додік упиватиметься своїм «подвигом». Ба більше, у разі чого, тепер він легше погодиться на щось подібне, і це добре. Тобто його перетягли через той бар’єр застосування сили, якого дід боявся просто до діареї. А тепер йому це взагалі може сподобатися.
А тепер – деякі наслідки цієї ситуації, що нехай і не прямо, але все-таки стосуються й України. Перше і, напевно – головне, з урахуванням поведінкової моделі Додіка, – це видалення з іранської теми прутіна як посередника. Точніше, від може намагатися влізти в цю схему без мила, але ключового питання він вирішити не зміг, а для дрібниць він уже не потрібен. Тобто прутін уже не зможе продавати цю тему. А раз так, то це друга масштабна катастрофа путінської зовнішньої політики після падіння режиму Асада в Сирії. Тобто його надування щік з приводу того, що він же ж усіх попереджає за своїх союзників, тепер набуло іншого сенсу, а саме – боротьби з закрепами, і не більше. Тепер це надування щік буде сприйматися у стилі натюрморту «Дід і валіза».
Крім того, зараз увесь світ спостерігає за демонтажем не просто ядерної програми Ірану, а за знищенням об’єктів, створених із допомогою Китаю та росії. Це можна розглядати як самостійну цінність. А для нас – чим слабші позиції Китаю та курника, тим краще. Ну, а сьогоднішній удар Ірану по території Ізраїлю має важливе значення саме для нас. Адже після американських ударів по ядерних об’єктах Ірану Ізраїль вже може вивільнити свої сили й засоби для знищення іншої військової інфраструктури Ірану і насамперед – виводити на нуль підприємства військово-промислового комплексу.
На якийсь час вікно можливостей розкривається ширше, і якби Тегеран викинув білий прапор, то удари довелося б зупинити. А поки він цього не зробив, є всі підстави демонтувати ВПК бородатих. Причому винесення таких підприємств передбачає, що їх відновлення вимагатиме нових десятків, а то й сотень мільярдів доларів і як мінімум двох-трьох десятків років. Зрозуміло, що для нас цей факт має суто позитивний характер.
Крім того, в цій ситуації слід ще раз звернутися до психотипу Додіка і згадати про те, що він не забуває особистих образ та підстав. Зараз рано говорити, як це позначиться на його «прекрасних стосунках» із прутіним, але те, що вони якось зміняться, не викликає жодних сумнівів. Просто пригадаймо, як Додік був «по яснах» з Нейлоном Муском і як швидко все змінилося. Але в цьому контексті слід згадати, що товстун Ин під час першої каденції Додіка на весь світ принизив його точнісінько в такій самій ситуації, коли Трумп бажав здобути собі лаври миротворця, згорнувши ядерну програму КНДР. Причому тоді Додік узяв усю ініціативу на себе і анонсував угоду, підкресливши свої видатні здібності як переговорника.
Можна не сумніватися в тому, що якщо іранська епопея закінчиться для Трумпа у стилі маленької переможної війни, він обов’язково пригадає, що мордатий володар круглих штанів прилюдно покришив на нього батон і що з нього за це пора спитати. І якщо події почнуть розвиватися в цьому ключі, то для нас це теж буде дуже добре з цілком зрозумілих причин. Адже звідти на расію йдуть боєприпаси та особовий склад, що вже надає війні росії з Україною значно ширшого масштабу, ніж регіональна бійка.
Словом, якщо з ядерною програмою Північної Кореї, а також з її ВПК, особливо в частині ракетобудування, щось трапиться, то це буде великий подарунок не лише нам, а й усьому людству. І що характерно, там теж популярне гасло «Смерть Америці!». Ба більше, товстун особисто погрожував Штатам, їхнім базам у регіоні та союзникам застосуванням ЯЗ. Тобто він робив те, що робив Іран, і тепер може подивитися на те, до чого це привело.
Ну, а загальний підсумок приблизно такий. Ізраїль вивів із активної гри іранських проксі – ХАМАС та Хезболлу. Завдано серйозних ударів по хуситах, а з урахуванням того що логістика, з відомих причин, тепер обвалиться, то хусити зійдуть нанівець просто своїм ходом. Сирійський режим упав, і тепер сам Іран зазнає руйнівних ударів. Усе це говорить про те, що регіональний порядок денний на очах змінюється до невпізнанності. І що важливо для нас – поразки зазнають усі ті, кого підтримувала москва і за кого вона вписувалася, хай і словесно, за будь-яких розкладів. А тепер – змушена заткнутися й дивитися на те, як тапочки наповнюються вологою. Ситуація далека від фіналу, але поки вона виглядає приблизно так.