Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Напевно, наведений вище текст зараз виглядає дещо дивно, бо в Німеччині ведеться слідство, в різних європейських країнах з цього приводу затримано підозрюваних і когось вже начебто навіть екстрадували до Німеччини, і крім того, наші діячі зробили низку не дуже акуратних заяв, що для зелені – норма. В результаті начебто моя стара версія не має права на життя і ми її даремно переклали українською та опублікували знову. Але ми вирішили розібрати версію слідства, хоча й не маємо доступу до процесуальних документів. Проте деякі загальновідомі моменти тут присутні, а в такому разі – вони не вимагають доказів і на них можна спиратися.
Далі пропоную детектив на тих даних, які є у вільному доступі, а також з опорою на базові принципи міжнародного права і, звісно, здоровий глузд і життєву досвідченість. Але для початку згадаймо близький нам інцидент із катастрофою борту МН17, який лапті збили над окупованою частиною Донбасу. Це – не пряма аналогія, але все ж таки тут можна відчути алгоритм дій.
Отже, якщо катастрофа вже сталася, то постає питання про те, хто вестиме розслідування? В таких випадках це вирішується просто. Якщо літак упав на сушу, в такому разі розслідування веде слідчий орган країни, якій суша належить. У розслідуванні братимуть участь ще кілька сторін, а саме – країна, в якій зареєстровано літак, країна, в якій літак вироблено, і країна або країни, чиї пасажири загинули. Відповідно, якщо літак упав у нейтральних водах, розслідування веде та країна, де зареєстровано борт.
Таким чином вирішується фундаментальне питання будь-якого розслідування – юрисдикція. Саме вона дає повноваження слідчому органу країни у першому чи другому випадку запустити процес розслідування. Тут я внесу ще одну деталь, яка буде важлива згодом. Наприклад, борт, який упав, належав авіакомпанії, акції якої торгуються на біржі або вона має великих закордонних інвесторів. У цьому випадку слідчі органи країни того інвестора не мають до справи жодного стосунку, бо для їхньої участі у справі немає жодної підстави.
У нашому випадку ситуація простіша, тому що немає загиблих людей. У такому разі перше, що потрібно зробити, – розібратися з юрисдикцією. І тут знову постає питання територіальності, бо саме вона є основою встановлення юрисдикції. У цьому випадку публічно відомо про те, що один газопровід було підірвано у територіальних водах Швеції, а інший – у територіальних водах Данії. Тобто Німеччини тут немає і близько. Але міжнародне право допускає виникнення цієї юрисдикції у разі шкоди для власності якоїсь країни.
Скажімо так, якби «Потоки» були власністю Німеччини, вона могла б приєднатися до слідства, яке на всіх підставах розпочали Данія та Швеція. Сама вона не має права розпочинати розслідування, бо це буде прямим порушенням юрисдикції двох зазначених вище країн. Тут діє принцип, коли німецьке слідство може проводити слідство «разом» (зі слідством цих країн), але не «замість». Ще раз звертаю увагу на те, що можливість приєднання до слідства виникає в тому випадку, коли завдано шкоди майну Німеччини.
Але фокус у тому, що формально газопроводи належать дочірній компанії «Газпрому» Nord Stream AG, і з формальної точки зору, саме Швейцарія мала б поставити питання про участь у слідчих заходах. Але вона цього не зробила, і мало того, своє розслідування провели данці та шведи, і в них не виникло законних підстав для подання когось у розшук, а от у німецького слідства такі підстави взялися буквально з повітря.
(Далі буде)