Про фашизм і фашистів (Частина 3)

Тепер, коли ми знаємо передісторію цього терміна і те, як ним маніпулювала москва, багато чого стає на місце, і тут ми закінчуємо наш вступ і переходимо до основної, зовсім короткої частини нашої розповіді.

Навіть якщо припустити, що одне й те саме явище з різних причин називається в різних місцях словами «нацизм» і «фашизм», то найпростішим його маркером є ставлення до євреїв. Так це історично склалося, і від цього нікуди не дінешся.

Щойно починається вживання термінів «жиди», «жидомасони» та інше, слід ретельно принюхуватись, бо звідкись потягнуло саме тим, про що ми писали вище. Якщо ж раптом звучать заклики про те, що євреїв слід виганяти або обмежувати в чомусь, то вже нюхати нема чого, бо перед вами явно той, хто перебуває за крок до теорій про чистоту крові та неповноцінні нації та раси.

Тим більше такі заяви повинні насторожувати зараз, коли єврейські клініки витягують наших безнадійних бійців, і часто – власним коштом, коли єврейські відставні військові приїжджають до нас, щоб пліч-о-пліч із нашими бійцями відстоювати нашу ж землю на передку, коли в містах Ізраїлю збираються демонстрації солідарності з нами у найбільш критичні та вирішальні моменти, коли звідти правдами і неправдами доставляються на передок високотехнологічні ніштяки, – ці розмови повинні викликати не тільки настороженість, а й реакцію у відповідь. Це при тому, що у противника дедалі сильніше піднімає голову чорносотенний рух під гаслом «Бей жидов, спасай расею». Навіть лише з цього погляду слід діяти за принципом: ворог мого ворога – мій друг. Однак не дуже зрозуміло, як може в когось повернутися язик говорити або вистачає тупості писати подібне, коли відставник ЦАХАЛ в окопі під Авдіївкою, а ось такий розумник – біля мікрофона або клацає по клавіатурі гидоту, співзвучну російській?

І ось наша пустоголова лялька Гадя вже почала співати з голосу своїх російських господарів пісню про жидів, які «обсіли і не дають». Щоправда, вона відразу поправляє себе і уточнює, що йдеться не про всіх євреїв, а саме про «жидів», наголошуючи на негативному сенсі цього слова.

Тут слід зазначити, що, можливо, ця діячка є професіоналом у дегустації спиртних напоїв, сухих голодуваннях, стійкості спілкування з ФСБ або стосунках з безліччю будь-яких чоловіків, але в умінні думати, а тим більше – говорити, її навряд чи хтось запідозрить.

Справа в тому, що якби в цієї ляльки були зародки свідомості й залишки освіти, вона б зрозуміла кілька простих речей. Основна полягає в тому, що саме слово «жид» не має негативного забарвлення. Мало того, це слово вживалося нашими предками понад тисячу років, а перші письмові його згадки сучасні першим будівлям Видубицького монастиря, де заповідав себе поховати Кобзар і де його так і не поховали. Коротше кажучи, слову цьому в нашій мові – понад тисячу років, і достеменно невідомо, скільки воно вже вживалося усно до того, як було вперше написано в Остромировому та Галицькому євангеліях. Нічого образливого в ньому не було, бо етимологія слова походить від давньогрецького і староєврейського позначення народу та землі юдеїв.

Тому в слово «жид» Гадя вклала власний, одній їй відомий негативний зміст, і через те що ця бовдурка дуже часто несе таке, чого абсолютно не розуміє, то в її промовах проступає голос тренера, який підказує їй теми для риторики. І ось тут варто зауважити, що ця діячка додала до своїх і без того неприємних запахів поки що тонкий, але дедалі впевненіший запах нацизму, або в совковому розумінні – фашизму. Це при тому, що коли вона «голодувала» під наглядом ФСБ, в Ізраїлі євреї, або жиди, як вона висловлюється, регулярно приходили під стіни посольств, переважно російського, з прапорами України і транспарантами, на яких було написано вимоги звільнити Гадю з буцегарні.

Тут уже можна було б обмежитися вказівкою дна, якого досягла ця, поки що депутатка, але всім варто розуміти, що вона переступила ще одну червону лінію, і тепер з екрана телевізора вона мовить у стилі все більш і більш махрового нацизму. Толерантне ставлення до подібних речей викликатиме дедалі більше запитань у наших партнерів, друзів і просто адекватних людей. Це не повинно тривати надто довго, бо все задокументовано на відео, є маса інших цікавих моментів, які тягнуться за нею з часів прибуття з російської в’язниці (?). Напевно, час уже й реагувати на це, доки їй не написали ще веселіших текстів.