Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні ворог відстрілявся по території України всім, що в нього було під рукою в режимі «тут і зараз», і, напевно, багато хто бачив і чув, як усе відбувалося. Тож коментувати те, куди летіло і куди влучило, немає сенсу хоча б тому, що для нас це стало настільки рутинною подією, що ми просто опускаємо значну кількість деталей цього плану. Хоча в неділю один із колег їхав поїздом до Києва від кордону з Польщею й міг би розповісти багато такого, що пережив сам. Зокрема, дві евакуації поїзда, з подробицями про те, що це таке у виконанні УЗ, а також про те, що, можливо, поїзди стали забезпечувати якимись засобами РЕБ, бо щонайменше один раз реактивний дрон явно заходив на атакувальну траєкторію по поїзду, але не склалося.
А тут ми просто звернемо увагу на те, що прутіну просто конче треба було щось продемонструвати після досить пишної атаки добрих птахів по москві, та ще й у день проведення там ерзац-виборів. Безумовно, саме це шоу є потужним підвищувальним коефіцієнтом операції, який робить цінність атаки набагато вищою, ніж якби це саме сталося в інший час. Навіть зет-блогери пишуть, що Сили оборони України публічно справили потребу на лисину фюрера, і сховати це виявилося рішуче неможливо.
Тут уже не розповіси казку про захоплення Святогірська чи щось подібне. Навіть про «Все збито, але уламки» – теж не використаєш. І як би прутін не намагався напускати туману, в сенсі – розганяти свою маячню про війну за планом, тут уже нічого не поробиш. У москві є посольства більшості країн світу, тож співробітники цих дипломатичних представництв мали можливість спостерігати наслідки ударів на власні очі і, безумовно, прозвітували про це відразу по своїй команді на саму гору.
Розповісти казку – не вийде, бо це буде або прямим доказом старечого маразму, який накрив царя, або вкаже на його норовий спосіб життя, коли він дізнається про те, що відбувається зовні, тільки від холуїв, які знають, що слід розповідати цареві, а чого доповідати йому ніяк не можна. Обидва ці варіанти однаково небезпечні і навіть ганебні. В такому разі прутін мав організувати миттєву та рішучу відповідь. Цієї ночі ми її й бачили.
Зрозуміло, що в нальоті не брала участь авіація, а флот зміг запустити лише чотири «Калібри», хоча запаси саме цих ракет у лаптів перевищують усі інші позиції «однокласників». У тому-то й річ, що саме на миттєву відповідь зібрати вдалося всього-нічого. А далі діє принцип розмивання причинно-наслідкових зв’язків, який виливається у відомі приказки на кшталт «Дорога ложка до обіду» або «Дорога валіза до…», – загалом цар знає, до чого саме, причому – на власному гіркому досвіді.
У результаті відлуння атаки по московському НПЗ вже викликало лавину отруйних коментарів самих лаптів, де один – веселіший за інший. Через те що фінальна частина атаки припала на світлий час доби, місцеві жителі змогли роздивитися деякі пікантні подробиці роботи власної ППО. Особливо багато коментарів з приводу того, що серед вулиць було помічено телевежі, підняті вгору, на яких перебували дуети стрільців, один – з біноклем, а інший – із ПЗРК. Частина публіки відтягувалася на цю тему таким чином, що розгорнули ці «дозори» вже тоді, коли атака закінчилася. Інші ж були зайняті вирішенням питання про те, яке це кільце ППО – перше, друге чи яке? У підсумку найоригінальнішим був варіант, що це було кільце з назвою «о пів на шосту».
(Далі буде)
Одним словом від величі залишилася валізка з коричневою кнопкою, що б випадково не обісратися в іншу. Дивно інше, чому по Буковелю не прилетіло? Бережуть своїх?
бо там були офіційні представники країн Карпатської вісімки, причому й найвищому рівні…
> Інші ж були зайняті вирішенням питання про те, яке це кільце ППО – перше, друге чи яке?
Це не кільце ППО, це його сфінктер.