Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні Нижня палата Конгресу США проголосувала законопроєкт Ліндсі Грема, більше відомий як «пекельні санкції» щодо тих країн, які купують російську нафту в обхід раніше затверджених санкцій. Тепер цей законопроєкт іде на підпис Тромбу, і американська преса, що спирається на власні джерела в Білому домі, стверджує, що Додік має намір підписати цей закон. Загалом це – чудова новина, навіть із тими застереженнями, які необхідні щодо самої конструкції цього документа. Причому позитивні моменти виходять за межі цього законопроєкту або тієї суті, яку в нього закладено, але про все по черзі.
Перший момент, який слід враховувати, – це умовність законопроєкту. Тобто зазначені в ньому санкції можуть застосовуватися, а можуть і ні. Там немає імперативу застосування рестрикцій, натомість є право президента запроваджувати ці санкції за власним бажанням. За великим рахунком, цей закон, якщо його таки буде ухвалено, дає Додіку законні підстави на запровадження тих самих «тарифів», які він так любить і які Верховний суд вкотре визнає незаконними. В цьому випадку він отримує від Конгресу прямі та безпосередні повноваження накладати мита не взагалі, а як стягнення за певні дії, зокрема за обхід санкційних обмежень споживачами російської нафти.
Але тут треба подивитися на те, що зараз перебуває в Білому домі, й поставити собі запитання: чи виникне у Додіка таке бажання? З огляду на пікантні подробиці скандалу з оплатою людиною прутіна весілля синка Додіка, відразу виникають погані передчуття. А як було зазначено вище, документ не має механізму прямої дії. Тому купу радісних коментарів, які сьогодні висипаються з кожної праски, треба співвідносити з правовою природою цього документа і механізму його застосування. Якщо з цим є повна ясність, можна переходити до інших аспектів цієї події.
Перший з них – технічний, проте важливий, бо він пояснює, чому частина республіканців віддала за нього свої голоси і, по суті, виступила в альянсі з демократами, які повністю підтримали законопроєкт, ініційований республіканцем Гремом. Справа в тому, що одночасно з цим законопроєктом демократи просували ще один – за імпічмент військовому міністрові Гегсету. Усім було зрозуміло, що спікер парламенту не поставить на голосування цей законопроєкт, бо в такому разі це буде контра кадровим уподобанням Тромба, а цього спікер Джонсон собі не може дозволити.
А схоже на те, що відставку Гегсета проголосували б і демократи, і республіканці, настільки ганебне це опудало. Тим більше що Конгрес не підтримав запит на додаткове фінансування війни з Іраном, бо Гегсет так і не зміг пояснити, на якій стадії перебуває війна, які цілі ставляться на найближчий час і, відповідно, під які плани ці гроші запитуються. Тож Джонсон закрив сесію до початку листопада, і, відповідно, імпічмент Гегсета відстрочено на цей час. А як ми розуміємо, ландшафт Конгресу дуже зміниться після проміжних виборів, і частина конгресменів-республіканців вирішила вчасно дистанціюватися від тієї дикості, яку виконує команда Тромба. Ось таке голосування буде найкращим аргументом, коли і якщо доведеться позиціонувати себе як противника курсу Тромба. Тобто подібне голосування перед виборами можна розглядати як інвестицію у своє політичне майбутнє на випадок, якщо демократи отримають двопалатну більшість і запустять процедури розслідування діяльності гоп-команди Додіка. Це якраз той випадок, коли не завадить підстелити собі соломку.
(Далі буде)
Шановний автор: виходячи з результатів голосування на першому фото, сталось якраз навпаки – частина демократів приєдналась то більшості республіканців у голосуванні за цей законопроект.