Автор: anti-colorados

ВІЙНИ І ВТРАТИ

Перша війна ХХ століття, яка завдала відчутних втрат курнику, трапилася на Далекому Сході, і противником там виступала Японія. Як ми пам’ятаємо, «непереможні» армію і флот лаптів японці не просто розбили, а й принизили в неприкритому вигляді. Саме тоді слова вже мертвого імператора, які той поцупив у своїх британських родичів, а саме: «У росії є два союзники: армія і флот» – перетворилися на щось протилежне, коли в цій фразі було застосовано іншу цитату. В результаті вийшло: «У росії є два союзники: дурні та дороги». Ну, а щодо втрат та війна курнику обійшлося приблизно в таких межах:

Загиблі: 80 378 – 99 000

  • убиті в бою: 47 152 – 47 400
  • померлі від ран: 11 424 – 11 500
  • померлі від хвороб: 21 802 – 27 200

Поранені: 153 673 – 173 400

Полонені: 74 369

Але тут треба зауважити, що самі бойові дії мали не дуже велику лінію зіткнення, та й війна тривала незрівнянно менше, ніж наша, і все одно лапті встигли втратити значну кількість свого особового складу, капітулювавши та віддавши Японії все, що та вимагала, а в Пітері це видали мало не за перемогу, а звільненим з полону морякам крейсера «Варяг», про якого ми якось докладно писали, навіть вручили нагороди та посуд з прийому у царя, з його вензелями.

Далі – Перша світова війна, в ході якої курник показав майстер-клас ведення воєн, який ні до, ні після того ніхто не зміг забезпечити. Йдеться про те, що країна духовних скрєп примудрилася капітулювати перед армією, яка в результаті програла війну і сама прийняла відверто принизливі умови капітуляції. У цій війні «непереможна» мала близько восьми мільйонів загальних втрат, із них близько 1,7 – 1,9 мільйона – вбитими.

Як відомо, у 1920 році совок розв’язав війну з Польщею і знову був розбитий, принижений та осоромлений. І як завжди буває у лаптів, кількість втрат має значну «вилку», бо це не та тема, яку вони хотіли б вивчати та артикулювати. У результаті загальні втрати склали 330–380 тисяч осіб. З них убиті – 60–65 тисяч, поранені – 150–170 тисяч, зниклі безвісти – 40–50 тисяч.

Далі – війна з Фінляндією у 1939–40 роках. Загалом – 441–450 тисяч. Вбиті – 126 875; поранені – 264 908; обморожені – 135 тисяч; зниклі безвісти – 5,5 тисячі.

Ну, й останнє. У доповіді Генштабу наведено деякі показники втрат за окремими епізодами історії, при виведеній за дужки Другій світовій війні. Так от, згідно з відкритими джерелами, наскільки їм можна довіряти, показника 1,5 мільйона втрат без урахування полонених РСЧА досягла до листопада 1941 року. Ось як це виглядає у приблизному варіанті та помісячно:

Період Безповоротні втрати
22 червня – 31 липня 1941 ~400–500 тис.
Серпень 1941 ~300–350 тис.
Вересень 1941 ~350–400 тис.
Жовтень 1941 ~400–450 тис.
Листопад 1941 ~200–250 тис.

Але тут обов’язково варто зазначити, що йдеться про інтенсивні бої, два угруповання військ, які налічували на самому початку бойових дій по 4+ мільйони особового складу кожне. А з урахуванням того що обидві сторони в цей проміжок часу вводили резерви, то можна говорити про те, що заміс ішов із загальною чисельністю військ приблизно 10 мільйонів осіб, чого в нас немає й близько, тому інтенсивність і кількість втрат – відповідна.

Ось із цим усім і варто порівняти те, що сьогодні оголосив Генштаб. Ну, і за великим рахунком, ми порівнюємо втрати у війнах 20-го століття, а нинішня війна сильно відрізняється від того, що було раніше. Це – війна 21-го століття, а в цьому столітті жодна армія світу не зазнавала таких втрат, як їх зазнають лапті. Те, що робить Україна, не вписується взагалі ні в що, із чим у принципі можна порівнювати цю війну. Тож можна лише пишатися тим, як нам пощастило з нашими військовими. Ні?

Від Svitlana

5 коментар до “У тіні статистики (Частина 3)”
  1. А якби на ще й пощастило з електоратом, то й війна мала б абсолютно інший характер і вигляд.

  2. З приводу втрат РСЧА в польській аватюрі не вистачає графи “полонені і інтерновані” – близько 100 тис.

  3. > Як відомо, у 1920 році совок розв’язав війну з Польщею і знову був розбитий, принижений та осоромлений.
     
    Так. Але нас вони тоді таки перемогли, не далі як наступного року. А пізніше ще й прогеноцидили. Тому пишатися зараз — це добре, але розслаблятися — не можна. Це ворог складний.

Коментарі закриті.