Візит. Постфактум (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Загалом «на закуску» після основної страви, пов’язаної з Іраном, Реткліфф цілком міг передати попередження такого плану, що якщо прутін наважиться повторити «подвиг» товариша Гітлера і розв’язати війну на два фронти, то це закінчиться для нього печально. А через те що Додік любить прутіна і особливо цього не приховує, то цілком можливо, що попередження це було саме такого плану, без погроз і пафосу щодо НАТО, яке Тромб відкрито ненавидить.

З урахуванням того що саме така тема останнім часом ставала предметом обговорення в Європі, тут треба дотримуватися принципу «Немає диму без вогню». У зв’язку з цим було цікаво, наскільки швидко випливе ця тема після візиту в дуже специфічних місцях інформаційного простору курника і чи випливе вона взагалі. Тут важливо відзначити, що тема повинна була випливти після того, коли фокус уваги у світі, та й у самому курнику, вже змістився на інші події, щоб не привертати до себе зайвої уваги. І ось дещо подібне випливло щойно і має такий вигляд:

«Чи буде нова ескалація? Такі розмови справді ведуться, але не йдеться про згортання українського фронту, а про створення ще однієї точки тиску на ЄС і НАТО. Володимир путін у розмовах з близьким оточенням висловлював сумніви, що американці готові реально вступити в конфлікт через якусь із прибалтійських країн. Водночас герасимов пропонує варіант гібридного впливу без прямого вторгнення на першому етапі. Президент вважає, що сил для відкриття другого фронту може бути замало, тому необхідно мобілізувати від 300 до 500 тисяч чоловіків одномоментно.

Створення нової точки тиску на союзників України повинно привести до послаблення рівня її підтримки. Варто зазначити, що ця думка не нова і певні кроки робляться ще з 2014 року. Втім, є важливий нюанс: ближче до осені у лавах російських еліт стає дедалі менше тих, хто хоче продовжувати СВО в нинішніх умовах. Багато хто зазнає збитків, бізнес-ланцюжки руйнуються, і нова війна навряд чи покращить ситуацію, вважають наші співрозмовники. В економічному блоці уряду вважають, що тривалу війну в Європі вести нашій країні буде складно».

Звернімо увагу на те, що вся риторика саме з того боку ведеться саме про відкриття другого фронту, тобто в режимі продовження війни з Україною. Але ця сама риторика передбачає, що бойові дії на українському фронті матимуть більш-менш позиційний характер, і максимум, що їм доведеться зробити, – не гнати на м’ясо такі маси особового складу, як вони це роблять зараз. Простіше кажучи, вони вважають, що достатньо зменшити тиск на українському фронті для того, щоб вивільненими ресурсами можна було оперувати на другому театрі воєнних дій.

Але хто сказав, що в такій ситуації Україна поводитиметься саме таким чином, як там припускають? Це дуже нагадує їхні прогнози про горизонт виходу з паливної кризи, коли вони роблять застереження «Якщо Україна не буде продовжувати удари по НПЗ», і тут теж виникає питання про те, з якого такого переляку це має статися. Ця аналогія показує, що розклад буде зовсім іншим, проте вони так припускають. Ну, а базовим припущенням у них вважається те, що США не втрутяться у новий військовий конфлікт, доки там біля керма Тромб. А якщо так, то час його правління розглядається як вікно можливостей, яке закриється через два роки. Тобто реалізація подібних планів має свої часові межі.

Проте армія лаптів у 2022 році була не тією, якою вона стала зараз. Зрозуміло, що за цей час відбулися трансформації як у методах ведення бойових дій, так і певні зміщення акцентів щодо застосування певних систем озброєнь, але як не крути, головна зміна, яка теж відбулася, – розвінчання міфу непереможності чи навіть якоїсь такої могутності, протистояти якій можуть лише США та Китай. Тепер увесь світ бачить, що бити лаптів не просто можна, а навіть потрібно, і за наявності завзяття і волі можна їм знищити мільйон і більше піхоти, більшу частину бронетехніки або цілий флот.

Це вже – доконаний факт, що не вимагає додаткового доведення. А якщо так, то тепер уже немає того дивного гіпнозу, під дією якого більш потужні країни, що мають набагато більші ресурси, бруднили спідню білизну просто при окрику з москви. Тепер ситуація змінилася, а з урахуванням того що Україна – у грі, то будь-яка жертва агресії знатиме про те, що в неї є реальний союзник, а не віртуальний чубоносець. Причому цей союзник просто зараз шматує лаптів уздовж і впоперек. Ну, а далі пропонуємо невелику аналітичну викладку з приводу того, як виглядає ця ситуація з урахуванням впевненості, що Додік не впишеться за союзників по НАТО.

(Далі буде)