Зі зведень орнітолога (Частина 3)

Автор: anti-colorados

Звідси випливає, що ворог берегтиме ці літаки набагато суворіше, ніж стратегічні бомбардувальники чи ще щось. А це означає, що там запроваджено жорсткі процедури безпеки щодо їх експлуатації. З урахуванням того, що це – не винищувач, який з режиму бойової готовності може стартувати за лічені хвилини, такий борт має досить тривалий час для того, щоб злетіти після отримання команди. При цьому весь час, коли його виженуть з укриття і він готуватиметься на зліт, він буде вразливим саме на землі.

Тому якщо є загроза удару за місцем його базування, швидше за все, добро на зліт просто не дадуть і чекатимуть, поки загроза не зникне. І тут настає час другої цитати зведення ГШ ЗСУ, яка йшла відразу за текстом про ураження заводу «Прогрес»:

«…Окрім того, уражено аеродром «Саваслейка» у Нижньогородській області рф. Зафіксовано влучання в ціль із подальшою пожежею на території аеродрому».

Як видно, йдеться про той аеродром, на якому базуються носії ракет «Кинджал» – Міг-31К. І це при тому, що ворог зараз практично не використовує цих ракет для ударів по Україні, і за чутками, виробництво самих ракет призупинено на користь балістичних «Іскандерів». Але загальний напрямок – Нижньогородська і Самарська області – приблизно один і той самий, а найближче місце базування А-50 – Ульяновськ. Ворог розосередив ці літаки на різних авіабазах, щоб їх не можна було уразити в ході однієї атаки.

Звідси виникає припущення про те, що удари по аеродромах на цьому напрямку змусили ворога не чіпати свої дорогі іграшки, бо все виглядало так, що ЗСУ відпрацьовують саме по аеродромах. А під прикриттям цих ударів пішла пара «Фламінго». Якщо їм поставили нові двигуни та нову навігацію, то вони пройшли практично непоміченими для наземних засобів виявлення, а з повітря їх ніхто не бачив. Якщо їх виявили вже на підльоті до цілі, то піднімати літак ДРЛО вже було пізно. У такому разі «два пропущені» могли виявитися результатом великої операції, в якій частина ударів мала характер відволікання, а вже «товсті пташки» дісталися до основної цілі. І якщо вони вклали по тонні зарядів у розрахункове місце, то це саме те, що лікар прописав.

У будь-якому випадку, тепер є досвід комбінування різних варіантів ударів для того, щоб дістатися до вкрай важливих цілей. Адже очевидно, що поки у нас проблеми з ракетами – перехоплювачами балістики, то можна спробувати дістати їхні пускові установки та місця виробництва або самих ракет, або компонентів, які ворог не може зробити в іншому місці і купити у китайців. Тож, за логікою речей, наступним місцем, яке має познайомитися з «Фламінго», має бути Воткінський завод або підприємства, що постачають туди унікальні вузли та агрегати для остаточного складання.

Адже приліт такого боєприпасу – це зовсім не те, що дрон чи навіть кілька дронів. Навіть одиничний удар здатний відправити цілий цех «на переоблік», причому – всерйоз і надовго. А якщо в цеху ще й було високоточне німецьке чи японське обладнання, то переоблік може тривати нескінченно за мірками війни. Словом, це був вкрай вдалий удар, і не тільки через те, що було зруйновано найважливіший актив противника, а й тому, що ця атака стала показовою у плані добору потрібного інструменту для розкриття оборони ворога.