І ось усе це, разом узяте, зрештою, і зробило США тією країною, яку ми зараз бачимо і в яку багато хто прагне тому, що там зручніше жити, заробляти і реалізовувати свій потенціал. Без цього довгого шляху та без внутрішнього фундаменту, який завжди був відправною точкою для будь-яких дій, нічого цього не було б. Ми рухаємося в цьому напрямі, на жаль, припускаючись помилок, які давно відомі і яких цілком можна було б уникнути. Це прикро, але власний досвід формується лише в такий спосіб – комбінацією проб, помилок та перемог. Проте ми тримаємо США як маяк, мовляв – їм же вдалося, вони ж змогли, зможемо і ми! А головне – ми бачимо, як ретельно американці зберігали свій фундамент і чого це їм коштувало.
Саме тому, що ми уважно вдивляємося в цей маяк, бо він нам потрібен для утримання правильного курсу, ми бачимо зміни сили його світла краще, ніж ті, хто досяг мети і просто не має мотивації знову вдивлятися в нього. Тому те, що зараз демонструє Трамп, безумовно і прямо стосується самих американців, але й нас теж стосується хоча б тому, що у нас виникають проблеми з орієнтиром.
А найбільше насторожує те, що пишуть його поборники. Вони вже готові йому пробачити дедалі більші відходи від демократичних принципів і навіть дії, які вже руйнують сам фундамент тих США, які ми знаємо. У підсумку нам пишуть у коментарях ось такий жах: «Дійсно, не розумію, навіщо автор так багато лайна ллє на Штати. А Президент, обраний, це Штати». Це одночасно і про «царя-батюшку», і «Ein Volk, ein Reich, ein Führer», і водночас це означає, що всі кілотонни написаного тут і в інших місцях, зокрема – в тій самій Декларації про Незалежність США – пройшли не просто повз нього, а десь в інший Всесвіт.
А тим часом видання Конгресу США The Hill описало причину звільнення генерального інспектора Державного департаменту США Стіва Лініка. Нагадаємо, американська преса повідомила про те, що надзвичайного контролера було звільнено на вимогу держсекретаря США Майка Помпео, і президент США підтримав цю вимогу, направивши до Конгресу відповідний документ.
І ось подробиці звільнення генерального інспектора якраз і показують один із невеликих епізодів того, як Трамп руйнує систему, яка вибудовувалася так довго і так важко, просто для того, щоб йому не заважали робити те, що він сам вважає за потрібне. Тим самим він показує, що перестав грати за правилами, які приймали всі президенти до нього. Він бажає грати за своїми правилами, які влаштовують тільки його самого. Тепер зрозумілою є суть репліки Трампа, яку він видав після того, як Сі Цзіньпіна було призначено на довічне правління Китаєм. Тоді він сказав, що це хороший досвід і в США теж треба подумати над цим. Тоді це було сприйнято як невдалий жарт, але тепер зрозуміло, що він не жартував.
Але до суті останнього скандалу. Генеральний інспектор розслідував питання, що стосувалося не так Помпео, як самого Трампа. Причому робив він це згідно з процедурою і не з власної ініціативи, а на запит конгресмена Еліота Енгеля. Конгресмен публічно підтвердив факт направлення відповідного доручення. Простіше кажучи, інспектор Лінік діяв відповідно до доручення, яке він повинен був виконати в межах своїх повноважень. Тобто він діяв як належить на посаді «запобіжника» системи.
(Далі буде)