Автор: anti-colorados
Більшість міркувань Паттона на цю тему відносяться до періоду літо-осінь 1945 року, де він викладав власні враження після особистих контактів з росіянами. Ось деякі моменти з цих джерел:
«Труднощі в розумінні росіянина полягають у тому, що ми не усвідомлюємо факту: він не європеєць, а азіат і тому має вертке мислення. Ми не можемо зрозуміти росіянина так само, як китайця чи японця, і, судячи з того, що я бачив, я не маю особливого бажання розуміти їх – окрім як з’ясувати, скільки свинцю чи заліза потрібно, щоб їх убити. На додаток до інших азіатських рис росіянин не цінує людське життя і є відчайдушним сучим сином, варваром і хронічним пияком».
Це враження людини, яка розуміє ціну людського життя і всього, що пов’язано з війною, і тому без особливих дипломатичних зворотів він довірив щоденнику свої прямі враження, які в нього склалися після особистого спілкування з союзниками. У нього не було ілюзій з цього приводу, і він пропонував розбити війська більшовиків, поки ті ослаблені після диких штурмів міст і форсування річок із позамежними втратами. За його словами, якби був такий наказ, він міг би з ними покінчити просто силами своєї 3-ї армії. Порівнюючи їх із німцями, він безумовно надавав перевагу німцям.
Ось ще кілька цитат, не найбільш різких, але вони цілком показують його особисте ставлення до «союзників»:
- «Ми перемогли не того ворога» – запис у щоденнику, літо 1945 р.
- «Росіяни – варвари, і вони завжди такими були й залишаться» – приватні нотатки після зустрічей із радянськими офіцерами.
- «Єдиний спосіб поводитися з ними – це сила. Вони поважають лише силу» – уривок зі щоденника, серпень 1945 р.
- «Якщо ми залишимо Європу без сильних військ, росіяни захоплять її всю» – лист до дружини, липень 1945 р.
- «Ми повинні використати німецьку армію, щоб стримати росіян» – його пропозиція у військових колах після капітуляції Німеччини.
Тепер кожен може покопатися у глибинах Інтернету і знайти все інше, що ми не стали наводити, або ж просто відштовхнутися від цього набору цитат і порівняти враження від них з тим, що сам думає про це. Просто цікаво, скільки буде виявлено відмінностей між власним уявленням і тим, що десятки років тому написав уславлений генерал?
ШУКАЙ МОЩІ
Раніше ми писали про детективну історію зі зникненням мощів, які лапті возять на фронт. Спочатку зникли мощі Суворова, потім – мощі матінки Матронушки, а потім – Олександра Невського. При цьому різні набори хрящів, точніше – мощів, пропадали за різних обставин. Суворовські просто викинули як непотрібний мотлох, з Матронушкою все не просто, бо міністр Бєлоусов особисто молився на них, внаслідок чого ті зникли або стерлися, ну, а Невські мощі було втрачено при ударі по хрящовій команді біля лінії фронту.
(Далі буде)
> Тепер кожен може покопатися у глибинах Інтернету і знайти все інше, що ми не стали наводити,
А там є що знайти:
https://en.wikiquote.org/wiki/George_S._Patton
> We promised the Europeans freedom. It would be worse than dishonorable not to see that they have it. This might mean war with the Russians, but what of it? They have no air force, and their gasoline and ammunition supplies are low. I’ve seen their miserable supply trains; mostly wagons drawn by beaten up old horses or oxen. I’ll say this; the Third Army alone and with damned few casualties, could lick what is left of the Russians in six weeks. You mark my words. Don’t ever forget them. Someday we will have to fight them and it will take six years and cost us six million lives.
> Patton was convinced that a confrontation with the Soviet Union was bound to come to a head, and he knew the American army was at present superior- his Third Army alone contained nearly half a million combat veterans. “We could beat hell out of them,” Patton announced. To a visiting undersecretary of war Patton strongly recommended that the administration not break up the American army at the conclusion of the war in Europe but leave it in place in case the Communists threatened to overrun all of Europe. When the horrified diplomat responded, “You don’t realize the strength of these people,” Patton scoffed that with the kind of fighting he could give them the Russians might be able to defend themselves up to five days or a week. “After that… if you wanted Moscow, I could give it to you.”