Вигрібний набір (Частина 4)

Автор: anti-colorados

Але наявність таких контактів публічно підтвердив президент Азербайджану Алієв. Не називаючи імен учасників, він підтвердив, що такі зустрічі справді відбулися в Баку і що він готовий надати переговорний майданчик тим, хто намагається відпрацювати варіанти закінчення війни. З того боку довгий час не було жодної реакції на всі ці повідомлення, але буквально щойно там таки пройшла хоча б якась реакція. Виглядає вона так:

«Подібні зустрічі – не рідкість, хоч і не часта подія. Раніше ми вкрай акуратно, але вказували на дві проблеми: по-перше, для продовження СВО потрібно визначити і позначити публічно її цілі. По суті, цілі змінюються, ми бачимо жонглювання смислами, а при цьому війну відчуває дедалі більше росіян. По-друге, економіка сильно постраждала, втрачено потенціал, і багато хто в росії це розуміє. Деякі (наприклад, Набіулліна) намагаються донести ці тези до президента, проте поки що взято курс на продовження війни. Навіщо тоді зустрічатися? Іде обмін думками. Очевидно, що рішення про продовження або призупинення СВО ухвалює президент. Є коло осіб, які мають доступ і можливість озвучити аргументи, але загалом йому озвучують у тому числі позицію європейців. Зараз, наприклад, отримано сигнал, що Європа планує продовжувати надавати допомогу Україні, у тому числі у сфері створення озброєння».

Дуже обізнане джерело цієї інформації ніколи не було помічене в пацифізмі чи відсутності мілітаристських та імперських поглядів, але й воно вже вказує на те, що розповідаючи про те, що все йде за планом, добре б дізнатися хоча б не суть цього плану, але ціль цієї війни. Однак досі це нікому не відомо, крім лисого, якому війна потрібна просто заради війни, тому що без неї в нього почнеться вже не коричнева смуга життя, яка з нього йде просто зараз, а натурально – чорна.

ТРИВОЖНІСТЬ ЯК СТИЛЬ ЖИТТЯ

Поки фюрер визначається з цілями війни проти України і намагається розповісти про те, що він воює з НАТО, яка на нього напала, його найближче оточення з дедалі більшою тривогою вдивляється у найближче майбутнє. І зрозуміло, що дивлячись на обстріли Києва, мер москви Собянін розуміє, що питання дзеркальної відповіді вже не стоїть по суті – воно змістилося у сферу часу, і тепер уже може йтися про те, коли це станеться, а в цей час там уже малюють картину того, як воно станеться. За словами персонажа, близького до Собяніна, це має такий вигляд:

«Тривожними і складними можуть стати вересень і жовтень, хоча великі удари можливі й до цього. Військові сказали Сергію Семеновичу, що ворог накопичив зброю і буде бити. Щоб завдати шкоди нам, щоб за наші удари по Києву помститися, куди без цього. За даними військових, не виключено, що на столицю можуть полетіти одразу до 2 тисяч дронів і ракет одночасно. Ми вважаємо, що СВО треба закінчувати, надто висока загроза… Сергій Семенович усе ясно дав зрозуміти. Адже зараз розглядається запровадження воєнного стану в росії. Мер головного міста країни чітко заявив, що він проти. І за повернення до мирного життя. Сподіваємося, його почули».

Тим самим Собянін немовби знімає з себе відповідальність за те, що, на його переконання, неминуче станеться, а з іншого боку, він зараз акуратно вибудовує фасад пацифізму і ледь не опозиції цареві. На це йому резонно опонують у тому плані, що якщо ти такий розумний та впливовий – іди й розмовляй із прутіним. Але, як ми знаємо, бунт там має колінно-ліктьову позу, а тому там буде виключно тривожність, і не більше. Доти, доки цар сам не спіткнеться і не впаде зі словами: «І ти, Бруте?»