Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Учора в Мережі з’явилася заява колишнього Головкома Залужного щодо його бачення вступу України до НАТО. ЗМІ наводять таку оцінку цієї ситуації в його виконанні:
«Я дуже добре знаю НАТО. Років 12, напевно, особисто займався тим, щоб ми опанували стандарти НАТО, і щороку слухав казки про те, що ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо!»
І з цього приводу вже піднявся неабиякий хай, який відсунув у тінь ще одну його фразу з тієї ж промови, а саме:
«Неможливо приєднуватися з тим рівнем розвитку, який є у ЗСУ, до організації, яка керується доктринами Другої світової війни».
Усе це стало приводом для того, щоб порушити тему, яку ми намагалися не чіпати в принципі, але яка лежить на поверхні і частково розкривається самим Залужним. Але якщо абстрагуватися від особистих вражень та уявлень, а просто уважно вчитатися в текст його промови, то є певні об’єктивні параметри, які не залежать від його суб’єктивних оцінок. Він сам говорить про те, що ось уже 12 років слухає казки про НАТО, і насправді це об’єктивний момент, який загалом усе розставляє по своїх місцях.
Усім же зрозуміло, що в часи правління проффесора жодних казок про вступ до НАТО не було в принципі, і ці розмови стали можливими лише після зміни влади у 2014 році. А як усім відомо, того року відбулася анексія Криму та захоплення ворогом частини Донбасу. І ось саме з цього моменту Залужний починає відлік цих казок. А, між іншим, у цей момент виникла ситуація фактичної війни між курником та Україною. Вона мала різний рівень інтенсивності аж до 2022 року, але вона була і були її територіальні наслідки.
А тепер просто погляньмо на це очима стороннього неперсоналізованого спостерігача. Власне, сенс НАТО полягає в колективній обороні від зовнішньої агресії. Це треба розуміти ширше, ніж трактування статті 5 Статуту НАТО, в якій описано механізм запуску цієї самої оборони. Альянс, як і володіння ядерною зброєю, має першою метою не допустити саму можливість виникнення військового конфлікту, і лише у другу чергу йдеться про фактичну участь країн-учасниць у бойових діях.
А нам добре відомий термін «ядерний потенціал», що застосовується до країн-власниць ядерної зброї. Це означає, що вони витрачають десятки і сотні мільярдів доларів для створення арсеналу ядерної зброї, підтримки його в боєздатному стані та забезпеченні ядерних зарядів відповідними засобами доставки, але до цього моменту ще ніхто не додумався застосовувати його для досягнення конкретних військових та політичних цілей. Тобто сам факт наявності цієї зброї та можливість її застосування вже стали чинником стримування і самодостатнім інструментом.
НАТО має приблизно такий самий основний зміст. Саме наявність такого військового союзу немовби сигналізує потенційному агресорові про те, що будь-які його плани повинні враховувати потенціал усіх країн-учасниць Альянсу, з яким доведеться мати справу. У такому разі навіть на стадії планування агресивної операції виникнуть проблеми з тим, щоб забезпечити потрібні сили й засоби для виконання поставлених цілей. Зрозуміло, що якщо йдеться про масове застосування ядерної зброї, то тут уже – не до цих розрахунків, але в такому разі виникає запитання про те, які ж цілі має виправдати застосування такої зброї і головне – яким має бути приз у такій операції?
(Далі буде)