Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Після довгої паузи ми повертаємося до невеликих міркувань з приводу того, що і як робить найкращий президент усіх часів і народів, і зробимо так, як це виглядає у судових рішеннях за кордоном. Хто не в курсі, наше судове рішення починається зі вступної частини, де перераховуються сторони, подані докази, свідчення сторін, потім іде мотиваційна частина, в якій описується оцінка всього, викладеного вище, і лише наприкінці – «резолютивна частина», де описано суть рішення суду. Вирок – теж рішення, до речі.
Тому дуже часто відразу оголошується короткий варіант рішення – вступ і кінцівка, щоб не втомлювати публіку. В решті світу все починається із зазначення сторін та рішення суду, а потім викладається все інше – що вивчав суд, як він оцінив усе це і мотиви, за якими прийнято рішення, вже зазначене на самому початку. Напевно, це правильно, бо рішення проголошується вже після того, як воно повністю готове, і відразу ж наводиться його суть.
Так зробимо і ми. За час цієї паузи нічого не змінилося, і запитання про те, що робить Додік, має все ту саму відповідь – він заробляє гроші, безбожно зловживаючи службовим становищем. Причому цей заробіток іде від усього, що в принципі може дати гроші, починаючи від прямого здирництва у фонди його ініціатив, де відома дама призначає прайси в десятки мільйонів доларів, до платної підписки до його «ранніх переглядів постів» у його власній соціальній мережі. Тобто охочі почитати його добірну дикість першими повинні заплатити чималі гроші за підписку.
Хоча тут є варіанти, бо саме його заяви в соціальній мережі «Сру в сошил» якраз і є тим імпульсом, який розгойдує біржовий маятник, на якому його рідня рубає бабло ще відтоді, коли він узявся за «тарифи». Але тепер він сів на нафтову тему з Іраном і хитає її заявами протилежного плану – від «Я їх знищу» до «Я скасував удар і веду переговори». Відповідно, після цих заяв нафта то дорожчає, то дешевшає. І якщо хтось знає про те, що Додік видасть у мережу через годину, може заробити просто на стрибку чи відскоку цін, що безцеремонно й роблять пов’язані з його родиною гравці.
І ось буквально кілька днів тому він мамою клявся в тому, що завдасть настільки нищівного удару, що навіть їсти не захочеться, а сьогодні дуже передбачувано він уже розповідає про те, що ніякого удару не буде, бо Іран таки хоче угоду. Це вже нагадує старий анекдот, у якому був такий діалог:
– Знову хочу в Париж!
– О, ти була в Парижі?
– Ні, але вже хотіла.
Це – те ж саме. Бородаті хочуть угоду так, що не можуть перестати стріляти, і наскільки можна зрозуміти, після численних серій ударів добитися того, щоб рушники вже не могли стріляти, – рішуче не вдається. Навіть після того, як у Мережу виклали відео рішучої поразки моторних човнів або вантажівок, здатність лупити по танкерах у бородатих не падає.
Так, зараз вони не валять по Ізраїлю, але й той утримується від різких дій, натомість по сусідах валять як самі бородаті, так і їхні численні проксі, зокрема з Іраку. Але результат цих ударів настільки невловимий, що всерйоз оцінювати їх – марно за визначенням. І ми вже давно попереджали про те, що Додік у ролі гівнокомандувача не здатний взагалі ні на що. Згадаймо, чим закінчилася епопея з хуситами. Як їх не довбали, вони все одно знаходили чим відстрілятися як по комерційних суднах, так і по кораблях ВМФ США. Ще тоді стало зрозуміло, що або визначено неправильні цілі для своїх військових, або застосовуються не ті засоби, якими їх можна досягти.
(Далі буде)
Додіку вже пора присвоїти почесне звання “Дід Маразм” по аналогії з Дідом Морозом.
На жаль, це не маразм. Маразм — це втрата спроможності діяти раціонально. А він, як виглядає, діє цілком раціонально, але — злочинно.
> до платної підписки до його «ранніх переглядів постів» у його власній соціальній мережі. Тобто охочі почитати його добірну дикість першими повинні заплатити чималі гроші за підписку.
Не просто добірну дикість, а добірну дикість, яка хитає фінансові ринки. І не першими в прямому сенсі, а першими за межами особистого кола Трампа. Тобто, коли особисте коло вже зробило все, що хотіло, чом би не рубонути баблеця ще й на найохочіших серед загалу? І вони не повинні, вони самі зацікавлені битися за кинуті зі столу Трампа об!їдки.
Але наскільки це близько до торгування інсайдерською інформацією? Чи це власне воно і є? Дикість…