Уперше опубліковано: 01.03.2016
Авторка перекладу: Світлана
Спотикаючись об публікації Ілларіонових, Кудріних та інших начебто колишніх путінських підлабузників, звертаєш увагу на те, що вони з розумним виглядом мовлять про необхідність для рф стрибнути в останній вагон поїзда, що відходить. В аргументації обов’язково присутні нафта й газ та різні сценарії коливання цін. Але Штати вже продемонстрували хибність таких стратегій, показавши технології, які дозволяють видобувати це добро майже повсюдно. Вартість видобутку цих копалин загрозливо наблизилася до традиційних методів. Є думка, що великі експортери не прагнуть знижувати темпи видобутку тому, що уявляють перспективи. Ще рік, два, п’ять, максимум десять – і трубопроводи з танкерами вже нікому не будуть потрібні. Путінські уявлення про це відстали від життя, і тому він грає в підкидного на роздягання тоді, коли інші грають на роялях або на скрипках.
Ось цей фінт із розворотом труб на Схід виглядає настільки дурним, що його просто не хочуть сполохати, щоб потім це стало найбільшим анекдотом за всю історію людства, бо такого великого розводу лоха ніхто не пам’ятає. Насправді Китаю не потрібні ні російський газ, ні його нафта. Йому потрібен Сибір. Це не абстрактна чи історична теорія, це реальна і дуже велика гра. Її відлуння чутно в Конгресі США, а тепер воно вилилося в дискусії на рівні Міністерства оборони США. Справа в тому, що за останні десять років Китай отримав контроль над більшістю родовищ рідкісноземельних елементів у світі. Хтось уже говорить про 100% контроль. Саме це й переслідує Китай у Сибіру. Саме тому він купує нафту і в росії. Це елемент гри, коли Ваня заковтує наживку аж до прямої кишки.
Актуальність доступу до рідкісноземельних елементів зараз настільки велика, що китайці зупинили ескалацію конфлікту за острови з Японією, просто перекривши їй доступ до цього добра. За деякими оцінками, промисловість США отримує близько 80% рідкісноземельних елементів із підконтрольних Китаю джерел. Щоб розуміти, наскільки це важливо, наприклад, для оборонної промисловості, наводяться приблизно такі дані:
- Кожен атомний підводний човен типу «Морський мисливець» SSN-774 Virginia містить близько 9200 фунтів (близько 5 тонн) рідкісноземельних мінералів.
- Кожен есмінець DDG-51 Aegis містить приблизно 5200 фунтів.
- Кожен винищувач F-35 Joint Strike містить близько 920 фунтів.
- Рідкісноземельні елементи також мають важливе значення для пристроїв точного наведення, лазерів, супутникового зв’язку, радіолокації, гідролокації та іншої військової техніки.
Ці елементи впливають на міцність, магнетизм, термостійкість і т. д. кінцевих матеріалів. Загалом використовується близько 17 елементів, такі як ітрій, неодим, диспрозій тощо. Така ситуація стала предметом обговорення на всіх рівнях влади, і оборонне відомство підтвердило високий відсоток залежності щодо цих матеріалів від контрольованих Китаєм підприємств. Крім того, ці ж елементи також використовуються і не в оборонній промисловості: космос, авіація, електроніка та багато інших галузей теж зав’язані на споживанні цих елементів. Причому вартість багатьох із них у багато разів перевищує вартість золота або платини. Очевидно, що така тотальна залежність ставить жирний знак питання над оборонною промисловістю будь-якої держави, адже Китай уже продемонстрував той самий фокус, який показував путін із газом.
Тут реакція росії та США виявилася діаметрально протилежною. Штати вже зараз розглядають програми інвестицій у родовища, розташовані в Техасі та Мексиці. А росія віддає в концесію на 50 років території, на яких є подібні родовища. Їх розроблятимуть китайські підприємства з китайськими працівниками, і там діятимуть китайські закони.
Зрозуміло, що громадянам росії цього ніхто не скаже, бо всі зосередилися на газовій трубі, але завтра вона вже нікому не буде цікава, а те, що справді має цінність сьогодні і буде ще ціннішим завтра, путін і ко. вже продали недорого, за орендну плату площ. Тож завтрашній день «найбагатшої на копалини країни світу» продається просто зараз.
P.S. Якби лугандонські військові добувачі металів з рейок і металоконструкцій знали, що вони можуть стати багатими людьми набагато швидше, то не тягали б важких вантажів. Вони точно знають, де стоїть військова техніка. Причому цієї техніки та зброї документально не існує. Тобто в рф її списали, ясно, що її не захоплювали в ЗСУ, і там вона теж на обліку на стоїть. Тому правильне використання спритності рук дасть змогу отримати кілька кілограмів металу, що за вартістю буде дорівнювати десяти рокам пиляння і тягання рейок. Усе стоїть під носом, треба просто проявити кмітливість!