Те, чого чекали давно (Частина 1)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Учора ближче до вечора один із колег повідомив про те, що питання про усунення Сирського з посади головнокомандувача вирішено, і назвав ім’я того, хто обійме цю посаду, але просив не давати нічого в ефір до моменту офіційного повідомлення. При цьому він зазначив, що бійка була жорстка і її подробиці в повному обсязі ми, можливо, й не дізнаємося. Цього разу Сирського та найвеличнішого переграли так, що іншого виходу, крім усунення Сирського, не залишилося. Можливо, чутки про те, хто стояв за цими подіями, проникнуть в ефір так, як це було після усунення Єрмака, і, можливо, в списку цих осіб можна буде побачити два-три імені, що засвітилися і там, і там.

У зв’язку з цим було написано матеріал про Угорщину і про те, як почалося розслідування діяльності верхівки партії «Фідес» і, відповідно – Віті Орбана. Це була алюзія на те, що давно потрібне нашим верхнім ешелонам влади, які з першого дня почали будувати щось нове та незвичайне. Слід зазначити, що «велике будівництво» пройшло настільки стрімко, що буквально через кілька місяців стало зрозуміло, що вони з самого початку будували Авгієві стайні, а потім – щоразу підтверджували цей висновок, заповнюючи їх тим, що й має бути у цій споруді.

У цьому випадку не стану переступати через принципи і висловлювати власну думку з приводу ГК, який пішов, але просто зазначу, що за роки його командування мені довелося вислухати багато оцінок на його адресу від тих, хто має право їх робити, і жодної позитивної не почув. І справа тут не тільки в тому, що саме він робив чи не робив, а в тому, що не було жодної позитивної оцінки за тими якостями, які мають бути у ГК, і навпаки, пацієнт має те, чого на такому посту не може бути в принципі.

Єдине, що можу навести з непрямих оцінок діяльності Сирського, – це думка дуже обізнаного колеги, який висловився про вакханалії ТЦК. Нічого нового не відкрив, але сказав просту істину. Нестача особового складу має дві сторони. Перша – нездатність системи мобілізації організувати поточне комплектування бойових підрозділів і, навпаки – здатність укомплектувати штат самих ТЦК на 100%.

Друга сторона зумовлена самим фундаментом роботи мобілізаційних структур під час війни. Сенс їхньої роботи зводиться до поповнення бойових та інших втрат особового складу, а якщо так, то другий чинник – рівень втрат. І ось, скажімо так, особливості командування Сирського призвели до невиправдано великих втрат, які так важко заповнювати мобілізаційним структурам.

Простіше кажучи, чим нижчий рівень втрат особового складу, тим менше навантаження на систему мобілізації. Ну, а те, що ми спостерігаємо практично щодня, – не що інше, як прояв роботи цих структур уже за межами своїх можливостей. Із цього випливає, що командування розкидалося особовим складом невиправдано широко, безконтрольно і головне – безкарно. Саме з цієї причини й було наведено алюзію на Угорщину, де потихеньку розкручується маховик притягнення до відповідальності корупційної та злодійської влади Орбана.

Зрозуміло, що сподіватися на чесне та відкрите розслідування того, що коїли міністри оборони і як здійснював командування Сирський, за зеленої влади – марно, але це обов’язково станеться, щойно зелень буде змито в унітаз історії і вона звільнить коридори влади. Зрештою, СБУ відкрила всі архіви для польських дослідників для того, щоб відновити історичну справедливість, і тут треба зробити так само. Правову оцінку мають отримати всі, хто так чи інакше визначав і визначає хід війни.

(Далі буде)