Автор: anti-colorados
Так, наприклад, у совку в зимовий час можна було досить легко розрізнити представників різних верств суспільства. Найнижча верства, точніше, її чоловіча частина, носила шапки з кролика або взагалі – незрозуміло з чого. Ті, хто крутіші, – дефілювали в пижикових або ондатрових шапках. Ну, а середній клас можна було відрізнити за шапками «з хутра нори». А от найвищий ешелон майже поголовно ходив у папахах з овчини, і лише деякі гурмани мали шапку з бобра чи соболя. Але це вважалося моветоном.
Проте наприкінці совка виникла ідея, яка так і не встигла знайти свого втілення в реальному житті. Йдеться про колірну диференціацію штанів. Як ми пам’ятаємо, колір штанів визначав становище в суспільстві, і всім було зрозуміло, хто перед ким мав кланятися й казати «ку». Тоді систему було розроблено до досконалості, адже кольорова гама цілком може забезпечити необхідний рівень диференціації. І якщо щодо різноманітних каст цілком можуть виникнути запитання про те, який колір слід присвоїти тим чи іншим верствам суспільства, то з царем усе зрозуміло без варіантів. У нього штани мають бути коричневого кольору.
Воно й зрозуміло, адже його потяг до фашизму вже нікого не дивує, а німецьких нацистів, які історично стали фашистами замість італійців, називали «коричневими». Склалося це тому, що на зорі становлення штурмовики у складі НСДАП активно брали участь у вуличних бійках, а точніше – побоїщах. А на таких заходах завжди треба мати якийсь ідентифікатор, який легко вкаже на те, де свої, а де чужі. І от партайгеноссе Рем, який мав гарні зв’язки з армійськими тиловиками, вирішив викупити зі складів уніформу для своїх бійців.
Через те що Німеччині так і не довелося воювати в Африці, то непотрібними залишилися десятки тисяч комплектів форми специфічного коричневого кольору. От у них якраз і одяглися штурмовики СА. А вони були добре організованими та легко переходили до насильства, тож німці добре запам’ятали колір їхньої уніформи і все те, що стоїть за ним. Зрозуміло, що у прутіна немає ніяких якостей штурмовика, але йому дуже подобається насильство, тому цей колір для нього підходить найкраще.
Але цей колір має й іншу, нехай утилітарну, але дуже корисну у випадку з прутіним властивість. Вже не раз у Мережу йшли дані про те, що цар банально не встигав добігти до валіз і, що називається – ішов під себе. Причому робив він це настільки бурхливо, що доводилося відмивати навіть інтер’єр його бункера. А це означає, що щось подібне з ним може статися в несподіваних умовах, і тут колір стає вирішальним. Скажімо так, при погляді на фото й відео старого хлопчика, на якого одягли камуфляж зелених відтінків, одразу виникало питання про те, від кого він збирається камуфлюватися зеленим кольором у бункері?
Зауважимо, що в цьому одязі його не помічали в лісі чи полі, наприклад, де подібний колір міг би бути доречним. Навпаки, він завжди так одягається у наглухо закритому приміщенні. Але в такому випадку камуфляж повинен працювати інакше, а саме – не приховувати контури царя, з чим зелений камуфляж не справляється, а навіть працює «контра», а приховати його настрої. Адже якщо він буде настільки не в настрої, що холуї не встигнуть з валізами, колір одягу не дасть стороннім помітити, що з царем щось не так. Ну, а запах на відео не передається, і тому про це можна не турбуватися.
Решта ж черні має отримати штани якихось інших кольорів. Комусь дістануться «червоні революційні шаровари», а комусь – блакитні штани, які можуть означати що завгодно. У будь-якому випадку, все рухається в тому напрямі, і не виключено, що як тільки впровадять телефон «велика русь», одразу візьмуться за штани, щоб двічі не вставати.
Дружина зрадівши сказала “Не підведи, ІксІгрекЙло, не підведи!
Дякую, Світлано!
Та шо там… Нового вигадати принципово не можуть, карма така. Ну хоча б кіно дивились, бо повірити в то шо Олдоса Хакслі читали ніяк неможливо.