Ядерний етюд (Частина 1)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

АРАВІЯ

Кілька днів тому CNN, спираючись на два незалежні джерела у Білому домі, повідомило, що Тромб почав активно зондувати ґрунт у Конгресі для просування законопроєкту про ядерну співпрацю з Саудівською Аравією. Як стало відомо, йдеться про те, що Тромб домовився з принцом бін Салманом про те, що Штати передадуть Аравії низку ядерних технологій, у тому числі тих, які дозволяють королівству самостійно створювати ядерне паливо для АЕС. Але на прикладі Ірану всім зрозуміло, чим закінчуються такі речі.

Досі існує практика постачання ядерного палива країнам, які мають атомні електростанції, але не мають ядерної зброї, від країн, які її мають. Справа в тому, що відпрацьоване ядерне паливо можна використовувати для подальшого отримання збройового плутонію, а уранові паливні елементи в принципі можна використовувати для збагачення урану до рівня збройового. У такому разі країна, яка отримала паливо для АЕС, зобов’язана повернути постачальнику все відпрацьоване.

Щойно країна, яка не має ядерної зброї, береться за виробництво ядерного палива, це означає, що в її руках є доступ до сировини – уранової руди – і технології збагачення, яка загалом дозволяє збагачувати сировину як до низького рівня концентрації урану, чого достатньо для паливних елементів АЕС, так і продовжити збагачення до більш серйозних концентрацій, аж до 96%, чого достатньо для створення ядерного вибухового пристрою.

Фокус у тому, що Аравія має серйозні запаси уранових руд, і вже одне тільки це дозволяє їй ініціювати процес видобутку і збагачення. Так, у 2023 році міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдул-Азіз бін Салман підтвердив наявність «великих покладів урану» і намір використати їх для розвитку атомної енергетики та експорту палива. І справді, вже розвідано кілька таких родовищ, і найбільші з них – Джабал Саїд (біля Джидди), поліметалеве родовище у складі Arabian Shield, яке містить рідкісноземельні елементи і близько 31 000 тонн урану, та Мадіна і Джабал Карія, де підтверджено геологічні аномалії з урановою мінералізацією.

Маючи такий актив, саудити можуть самостійно рухати власну ядерну програму, бо для цього в них є достатні фінансові ресурси. Але такий шлях займе досить багато часу, який обчислюється не одним десятком років, а можна його скоротити, отримавши технології, обладнання і фахівців ззовні. А з урахуванням більш ніж дружніх відносин зі США, а особливо – з Додіком, який не соромлячись бере будь-які подарунки шейхів, саме Штати стали тим місцем, яке саудити обрали для докладання своїх зусиль.

Як стверджують джерела, ще під час свого торішнього турне країнами Затоки Тромб і принц бін Салман погодили всі умови майбутнього ядерного співробітництва, і через невеликий проміжок часу джерела в Білому домі повідомили, що відповідний законопроєкт готовий, але попереднє опитування конгресменів про його проходження дало негативний результат. Він отримав би двопартійну відмову, і голосів за відмову було більше ніж достатньо, щоб завалити всю цю витівку.

У результаті документ залишився «під сукном» до кращих часів, і схоже на те, що вони настали. Принаймні, Білий дім відновив активність на цьому напрямі після того, як днями спадковий принц Мухаммед бін Салман заявив, що королівство заведе собі ядерну бомбу, якщо це зробить його головний регіональний суперник – Іран.

(Далі буде)