Причому саме у прутіна все мало вийти як треба, адже у нього в підсвідомості залишилися звички холуя, які він майстерно демонстрував, коли був носієм валіз і плаща Собчака, тож йому нема чого переступати через себе абсолютно. Холуй залишиться холуєм навіть у тому випадку, коли йому на вуха надягли корону. Але тут щось не спрацювало, бо й тоді, і зараз він виконує свої ролі сумно і непереконливо.
Усе ж таки одна справа – плазувати перед Собчаком – мером Пітера, і зовсім інша – робити те саме перед президентом поки що найбільшої в багатьох планах країни у світі. Тут похмуре виконання не проходить взагалі, а потрібні запал і навіть драйв. Достатньо подивитися на те, як міністр війни Гегсет грає свою роль і як він насолоджується шефом, щоб побачити різницю в якості гри.
Але, як з’ясувалося, в цю гру грає не лише він. В ізраїльській пресі вийшла ціла низка скандальних статей, присвячена тому, що Бібіньягу теж включився в марафон фахівців з облаштування паралельної реальності Додіка. Причому йдеться про ту частину паралельної реальності старого, яка стосується ядерної програми Ірану. Цілком можливо, що витоки не зовсім адекватних вчинків Додіка саме в цьому напрямі насправді мають передумови саме в тій паралельній реальності, яку допомагав створювати саме Бібі. Причому робив він це в такий спосіб, що, мабуть, для Ізраїлю це стало чимось новим.
Там звикли різати правду-матку праворуч і ліворуч так, що тільки бризки летять, а тут розкрилися просто вражаючі подробиці того, що виконував їхній керівник, який явно засидівся в першому кріслі. Ізраїльська преса описує це так:
«Події тієї 12-денної війни ще не згладилися з колективної пам’яті, немає потреби нагадувати, як за наказом Трампа ізраїльські бомбардувальники, що летіли бомбардувати Іран, розвернулися в повітрі й повернулися додому. А президент США та прем’єр-міністр Нетаньягу оголосили світові про блискучу перемогу – повне знищення ядерної програми Ірану та усунення його ракетної загрози «на багато поколінь»…»
Це пише ізраїльська преса для читачів в Ізраїлі, а ми таки нагадаємо про те, що в червні минулого року в ході 12-денної війни ізраїльська авіація виносила ППО та інші військові та промислові об’єкти Ірану з тим, щоб завдати максимальних збитків його ядерній програмі та потенціалу ВПК, і тільки в останній день авіація США скинула серію надважких авіабомб по підземних ядерних комплексах Ірану, на чому операція й закінчилася. А закінчилася вона тому, що Тромб виступив із публічною заявою про те, що з ядерною програмою бородатих покінчено і всіх цілей повітряної операції вже досягнуто.
Він це повторив кілька разів як у сольних виступах, так і в ході пресконференцій, а коли журналісти просили уточнити, на чому засновано такі оцінки шкоди, завданої саме ядерній програмі, Тромб неодмінно вибухав і накидався на журналістів зі звинуваченням у тому, що вони намагаються дискредитувати його велику перемогу. При цьому він якось навіть дійшов до того, що звинуватив представника преси в тому, що того спеціально підіслали демократи. Але ось минув час, і Додік знову оголосив військову операцію, і знову – з метою знищити начебто знищену ядерну програму Ірану. І тут постало питання про те, що ж знищили влітку торік, або про те, що у Додіка погано з пам’яттю.
(Далі буде)
Оголосити про перемогу та перемогти, це діаметрально протилежні поняття. Якщо чув звір та не знаєш де він, краще не кукурікати, пуйло тому свідок.
А шо Зеля,поздоровив Тремпеля?
А Ви хотіли, щоби він не лише стосунки України з Польщею зруйнував, а й позбавив євопейських донаторів України можливості купувати для неї перехоплювачі балістики у США?