Зсув фази (Частина 2)

Напевно, тут ще раз слід нагадати про те, що різні плюшки, які Тромб обіцяв бородатим, могли обговорюватися тільки після вирішення ключового питання з ядерки. І ось, тримаючи все це на думці, дивимося на те, що взагалі відбувається з тим, що називається переговорами. Тромб уже зняв санкції з іранської нафти, по суті, не отримавши нічого. Він заявляє про готовність розблокувати кошти бородатих на рахунках в іноземних банках, а їх там накопичилося вже на 40 мільярдів доларів, плюс до того він пообіцяв створити фонд відновлення Ірану на 300 мільярдів додатково до власних коштів бородатих.

Тут невігластво Додіка та його підручних постає на повний зріст, бо законодавство Ірану передбачає надходження будь-яких іноземних коштів виключно на рахунки КВІР, і тільки після цього там вирішать, куди спрямовувати їх далі. Таким чином, з панського плеча Додік пообіцяв КВІР якусь гігантську суму грошей, яку незрозуміло звідки брати. Принаймні, в бюджеті США нічого подібного немає і не буде, тому що Конгрес безумовно зарубає будь-який натяк на таке, а вибити бабки з інших країн під цю дикість теж не вдасться. Однак тут важливим є сам факт аргументації найкращого переговорника у світі і водночас – автора книжки про мистецтво ведення переговорів.

Але, як було сказано вище, бородаті чітко вловили, що блокада Ормузької протоки виявилася тією дубиною, перед якою їхня балістика і все інше здаються просто художньою самодіяльністю. Навіть ядерка в цьому розкладі виглядає не таким ефективним засобом, а тут вони точно вхопили старого за причинне місце і крутять ним, як хочуть. Наскільки можна зрозуміти, педалюючи цю тему, бородаті змусили Тромба чинити тиск на Ізраїль з тим, щоб той вивів свої війська з Лівану і перестав кошмарити «Хезболлу», яка становить пряму і безпосередню загрозу для Ізраїлю. Тобто Додік вкотре спробував поставити на кін те, що йому не належить.

Чи нам цього не знати? Ми проходили і Трампів фонд відновлення України в обмін на рідкісноземельні метали, і спробу продати прутіну капітуляцію України в неї за спиною. Але в Ізраїлі вчасно схаменулися і зробили хід конем, а саме – домовилися з урядом Лівану спільно роззброювати «Хезболлу» на території Лівану. Тобто Бейрут узаконив тимчасову присутність ЦАХАЛ на своїй території. Тим часом Іран знову почав розігрувати карту протоки, і в результаті з переговорного процесу вже виведено все, окрім цієї теми.

Уже навіть ядерка не обговорюється, а натомість Іран вимагає визнати протоку його територіальними водами з подальшою дозвільною системою проходу протокою комерційних суден і стягнення плати за безпечний прохід. Простіше кажучи, Іран пропонує Тромбу узаконити їхній рекетирський план щодо протоки. Мовляв, ті, хто заплатив за прохід, не матимуть проблем, а хто не заплатить – отримає проблеми від Ірану. Ми пам’ятаємо ці схеми з досвіду 90-х, і саме це пропихають бородаті, тим самим ставлячи під питання принцип свободи судноплавства у міжнародних водах, чиїм гарантом десятиліттями виступали США. Простіше кажучи, Іран вимагає від Додіка скласти свій міжнародний статус і далі гратися у свій ізоляціонізм. Адже він сам заявляв, що дотримується цього курсу, от його і впіймали на слові. Тобто переговори йдуть уже не просто ганебно, а катастрофічно, а Додік їх продовжує, зливаючи інтереси вже своїх арабських партнерів та союзників, адже це їхня нафта потрапить під роздачу Ірану, якщо Додік прогнеться, а він – прогинається.

За даними джерел The Wall Street Journal, представники США, які ведуть переговори з Іраном, вважали, що перспектива розморожування мільярдів доларів виявиться достатнім «пряником», щоб змусити Тегеран відмовитися від планів стягувати плату за прохід суден через Ормузьку протоку. Але Іран, за їхніми словами, у четвер дав зрозуміти: цих коштів недостатньо, щоби змінити його позицію. Увечері того ж дня військові Ірану попередили, що будь-яке судно, яке не прямує за схваленим ним маршрутом, отримає «негайну і потужну» відповідь.

Загалом зрозуміло, що впіймавши Додіка на слабкості, бородаті в’ють із нього мотузки, але головне вже сталося. Практично всі побічні теми переговорів, включаючи і ядерну програму, рушникам вдалося вивести за дужки переговорів, і, по суті, зараз предметом цих дивних заходів залишився платний або безоплатний прохід комерційних суден протокою. Або не так: відмовиться чи не відмовиться Тромб від статусу США як світового гаранта свободи судноплавства. І схоже, що він готовий злити в унітаз і це. А в нього ж попереду ще два з половиною роки…