Авторка перекладу: Світлана
Складається враження, що зовнішня політика США вже перестала бути посміховиськом і навіть проскочила стадію туалетного паперу, поступово набуваючи нової якості, визначення якої ще не придумано. Справді, достатньо було лише одного циркового номера для оцінки глибини занурення цієї бездарної зграї. Нещодавно відбулася демонстрація рафінованого абсурду, який неможливо було уявити не тільки для зовнішньої політики США, а й для бананової республіки. Але факт уже відбувся, яким би диким не виглядав би його анонс.
Ідеться про переговори з Іраном. Форма і зміст цих переговорів стали такими, що їх можна було придумати як найзлісніше знущання, але товариші все зробили власними руками. Спочатку – про форму. Як і слід було очікувати, на черговий раунд «переговорів» вирушила група «Блискавичний провал» у складі зятя Додіка – Кушнера та друга Додіка – Віткоффа. Вони провалили буквально всі переговори, в яких брали участь, але вже очевидно, що Тромб має намір їх використовувати як основних зовнішньополітичних переговорників до останнього дня своєї каденції.
Загалом такий стан справ уже нікого не дивує, але цей виступ «спецпредставників» виявився особливо показовим. Справа в тому, що в анонсі цього заходу було сказано, що ця солодка парочка вирушає на переговори до Катару без уточнення предмета переговорів. Це – звичайна тактика Додіка, коли це оголошується вже постфактум так, щоб видати це за велику перемогу. І тут анонс був у цьому самому стилі. Однак далі сюжет було закручено просто майстерно. Товариші приїхали до Катару на переговори з іранцями, але ті… не з’явилися.
Ба більше, ЗМІ бородатих зробили спеціальну заяву про те, що вони й не збиралися туди їхати, і з ким ведуть переговори американські діячі, їм невідомо. Щоправда, було висловлено припущення, що Кушнер вестиме переговори безпосередньо з Віткоффом, а потім вони удвох впарять якусь казку старому. Це зробити нескладно, бо той переважно спить, зображуючи суворий вигляд. Словом, щоб зовнішньополітичний діалог вівся у режимі монологу – це щось нове, на кшталт бою з тінню.
Але це була форма, а зі змістом усе виходить ще цікавіше. Сам старт переговорів став можливим після того, як Тромб відступив від переліку вимог, які він висував перед початком бойових дій. А, між іншим, сам Додік заявляв про те, що він продемонстрував силу, і тепер бородаті приймуть його умови, але кліпнув першим. Під ніж пішла ракетна програма рушників. Тромб погодився виключити її з переліку переговорів, натомість після закінчення активної фази обміну ударів з подачі бородатих виникло ще одне питання – розблокування Ормузької протоки.
І відразу стало зрозуміло, що саме це є головним для Тромба. Після цього бородаті почали виторговувати собі різноманітні ніштяки, які загалом мали стати нагородою за зговірливість. До них належать: розблокування заблокованих коштів Ірану, скасування санкцій на експорт нафти та інші плюшки, які мали матеріалізуватися після вирішення ключових питань, і насамперед – ядерного. Знову ж таки, саме це і оголосив Тромб. Воно й зрозуміло, адже саме ця тема була головною в обґрунтуванні двох кампаній бомбардувань Ірану – влітку 2025 та взимку 2026 років. Це бажано пам’ятати всім, хто так чи інакше має намір аналізувати або оцінювати зовнішню політику найрозумнішого, найкрасивішого і найсуворішого президента за всі 250 років існування США.
(Далі буде)