Автор: anti-colorados
І вирізали ж майже під нуль. Армію, науку, промисловість, економіку, мистецтво – все. Хтось і досі розповідає про те, як Сталін у найкоротші строки підняв економіку та промисловість і тому з чотирма класами філармонії, точніше – семінарії, він зміг з усім цим упоратися. Але насправді і економіку, і особливо промисловість, піднімали інші люди, приїжджі. В тому числі з США та Німеччини. Тому – повз ціль, а ось що справді записано за ним, то це те, що вміє робити будь-який урка, а саме – обходити або ігнорувати правила.
Просто на хвилинку уявімо, що Сталіну довелося б піднімати економіку за загальносвітовими правилами. З цього взагалі нічого б не вийшло. Навіть без перерахування безлічі чинників просто порівняймо з тим, що було в Німеччині, і зауважимо, що вона теж не могла прийти у форму, доки не прийшов Гітлер і теж не переступив через низку базових правил та принципів. У випадку з совком, його головним ресурсом, на якому вдалося досягти успіху, була практично повсюдна рабська праця.
Якби Сталін не перетворив країну на величезний концтабір з градацією режимів, один із яких хибно називали волею, жодних ривків чи підйомів не сталося б. А концтабір не вийшов би, якби він не пустив під ніж людей із пристойною освітою і тих, хто ставить запитання і намагається думати самостійно. Їх треба було знищити і як ядро можливого протесту, і як приклад для стада, що залишилося, – воно побачило свою долю, якщо буде голосно мукати. До речі, в рф саме зараз і відновлюється ця парадигма.
У когось може виникнути резонне питання про те, що в ті часи запускалася нова система освіти, яка кувала нові кадри, і він матиме рацію. Але ми ведемо мову про нормальну освіту, яка була доступна або в період до захоплення більшовиками влади, або на території захоплених держав, наприклад – Балтії. Це там люди вчили нормальну історію, кілька іноземних мов, включаючи латину та грецьку, це цими мовами вони легко читали світову спеціальну та загальну літературу, а в совку це було витравлено під корінь.
Ті, хто встиг застати совкову вищу школу, напевно, пам’ятають «профільні» предмети, незалежно від профілю вишу, – політекономію, марксистсько-ленінську філософію, історію КПРС та іншу дикість, яка не має до реального життя жодного стосунку. І ці предмети були стрижневими. Якщо з ними в заліковій книжці все гаразд, то інші вже трієчками підтягнуться без сумніву.
Ну, а іноземна, в основному – англійська мова, була неодмінно «володію зі словником». І жодної німецької, французької чи італійської. Латинь залишилася у медиків і, можливо, ще в когось, але там подітися нікуди, бо кістки, м’язи та інше мають латинські назви, і давати їх у перекладі не наважилися навіть у совку. І ось такі фахівці йшли суцільним потоком із усіх вишів.
При цьому, безумовно, будь-яке суспільство має частину, яка ночуватиме в бібліотеках і дотягуватиме свої знання до можливого максимуму, але тут важливий рівень, який визначала система. І часто так траплялося, що блискучий випускник вишу розбивався об систему, і для нього це закінчувалося дуже погано, а іншу частину акуратно підхоплювали та підсаджували на солодкі пряники, і тоді ці люди коїли втілення зла з усіма своїми талантами. Яскравим прикладом такої долі є академік Сахаров, якого називали (не дуже коректно) батьком совкової водневої бомби. Згодом він усвідомив, що уклав угоду з дияволом, але було пізно, і залишок свого життя він намагався спокутувати свою провину – участь у проєкті створення термоядерної зброї.
(Далі буде)