Уперше опубліковано: 04.12.2021
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
СЦЕНА 1. Стежки, які ми обираємо
Якщо в унітаз помістити забагато того, що, безумовно, має бути змито, чи то паперу, чи чогось ще, відбудеться зворотний ефект, і унітаз просто захлинеться. Тому для досягнення потрібної мети слід все ж таки дозувати те, що підлягає змиву. В міру своїх сил ми намагаємося злити в унітаз «історію» радянського розливу невеликими шматочками і так, щоб не отримати зворотного ефекту. До речі, це саме ми намагаємося робити і за іншими напрямами, використовуючи той самий принцип. Усе це тому, що психологія людини влаштована так, що найочевидніші речі, які можна перевірити особисто, розум відкидає просто тому, що їхня сукупність руйнує уявлення про предмет або, ще гірше – про навколишній світ.
Тому дуже часто ми пропонуємо саме психологічну опору для іншої точки зору на усталені хибні уявлення про щось. Насправді це не дуже складно зробити, якщо тобі вдається відсунути звичне припасування фактів під зручну тобі теорію і хоч на якийсь час увімкнути режим «дослідника». Тобто ти сам із собою погоджуєшся про те, що відкидаєш милиці пропаганди, авторитетів, експертів та інших, щоб особисто рушити в дорогу не до певної конкретної точки, а, можливо, навіть не знаючи, куди тебе це приведе. Як мінімум на цьому шляху ти зможеш помітити те, що однозначно відкинув би через ті шори, які ти сам собі й надягнув, навіть того не помічаючи.
Ті, хто давно з нами, могли спостерігати це наживо, бо низку статей на ЛО написано саме в такому стилі. Все починалося з того, що предмет дослідження здавався підозріло і кособоко зліпленим, але через те що він давно стоїть у такому вигляді і всі до цього звикли, ніхто на нього вже не звертав уваги. І тому кінцівка матеріалу на самому початку його написання була навіть для мене не завжди зрозумілою. Таких досліджень не дуже багато, але просто зауважу, що іноді все починається з передмови до великої теми, а потім виявляється, що початкова тема йде на другий план або взагалі втрачає актуальність, бо дослідження відкрило масу цікавого і незвичайного, що вже стало самодостатньою темою.
Але з історією Другої світової війни справа виглядає дещо інакше. Ті, хто її вивчав за лекалами совка, розуміють, що саме до реальних подій цей виріб має дуже слабке відношення хоча б тому, що частину незручних подій совок просто проігнорував, і публіці про це нічого не відомо. І не тому, що ці події були таємними чи недоступними для вивчення, а тому, що їх нема кому витягувати і ставити на те місце, де припадала пилом пропагандистська погань, яку і треба змивати в унітаз.
Цю місію комусь треба виконувати регулярно, інакше спливає мадам Меркель і розповідає про те, що у Німеччини та рф склалися особливі відносини. А її попередники були більш категоричними і говорили про вдячність москві за те, що та вигнала нацизм і зрештою повернула Східну Німеччину. І це при тому, що Київ та Вашингтон, наприклад, робили те саме, але таких ніжних почуттів ні мадам Меркель, ні інші діячі до них не продемонстрували. Ну, а повернення НДР до Німеччини було об’єктивним процесом, тому що політика Рональда Рейгана настільки послабила совок, що він уже себе не міг утримати від розвалу, не кажучи вже про європейських сателітів. І от у Берліні перевернули все з ніг на голову і розповідають про «особливі стосунки». Саме тому й потрібно скидати цю погань в унітаз і регулярно її змивати.
І ось зараз ми спробуємо доторкнутися до невеликого шматочка Другої світової війни, який вмістив у собі відразу кілька важливих і вкрай повчальних моментів. Вони пояснюють деякі події, що відбуваються просто зараз, і вибивають землю з-під ніг у тих казкарів, які сьогодні намагаються ліпити чергових інформаційних виродків. І, як було сказано вище, це – невеликий шматочок, який цілком відповідає можливостям механізму змиву.
(Далі буде)