Тренди і тринди (Частина 1)
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Зараз лапті стали дедалі частіше дивуватися з того, що в них виникають серйозні проблеми з продовольством, пальним і багатьма іншими речами, пов’язаними з їхньою соціальною сферою, але поки не помічають проблеми значно серйознішої, яка почне себе проявляти жорстоко і невідворотно вже найближчим часом. Ті, хто пам’ятає період, коли закінчилася епоха «розвиненого соціалізму», повинні чудово пам’ятати про те, що занурюючись у кризу, уряд став різати витрати на те ж саме – цивільну інфраструктуру, медицину та інше, що не було помітно просто миттєво. Просто в якийсь момент лікарні перетворилися на щось середнє між в’язницею та лепрозорієм, школи – на ганебні насоси, що вивертають кишені батьків, а ті ж каналізаційні та водопровідні мережі міст – посилено виробляли свої ресурси.
Буквально за десять років усе це стало вилазити назовні, і тоді став зрозумілий масштаб катастрофи. Труби постійно рвуться, мости розсипаються, і далі – за списком. Причому наслідки тієї епохи ми спостерігаємо навіть зараз, коли з’ясувалося, що столичні шляхопроводи настільки зношені, що їх треба терміново демонтувати, доки не сталося лиха. Що характерно, у тій же Німеччині кілька разів бачив на власні очі знесення добротних мостів просто для того, щоб розширити дорогу або влаштувати розв’язку так, щоб усі перетини вивести з одного рівня. Ще раз: міст зносять не тому, що опорні можливості його конструкцій пішли нижче за безпечний рівень.
Інша річ, як це у нас виправляється просто зараз. Половина міста роздерта, мости перетворено на нескінченні пробки, але це питання до місцевої влади, яка влаштувала таку черговість ремонтів, що все перетворилося на якийсь суцільний колапс. Але, з іншого боку, якщо десятиліттями не займатися ремонтами та іншими справами, в якийсь момент усе почне руйнуватися. Загалом саме такий процес, але в турборежимі, просто зараз запустив прутін, а лапті поки що цього не хочуть розуміти. Сьогодні він знищує не лише їхній завтрашній день, а й завтрашній день їхніх дітей. І це не мої власні домисли, а дані кількох, не пов’язаних між собою джерел. Ось що пише одне з них:
«Частка військових видатків у доходах федерального бюджету в першому кварталі 2026 року досягла безпрецедентних 65,26%, підрахував на підставі даних Мінфіну науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге.
За січень-березень до скарбниці надійшло 8,309 трлн рублів доходів: з них 1,443 трлн рублів – нафтогазові (-45% рік до року) та 6,866 трлн – не нафтогазові (+7%). На війну при цьому було витрачено 5,908 трлн рублів – на 30% більше, ніж у першому кварталі 2025 року, і в 5 разів вище суми січня-березня довоєнного 2021-го. Це означає, що військові витрати були еквівалентні двом третинам бюджетних доходів».
Інші джерела провели аналіз бюджетних та інших вливань у фінансування війни та дійшли висновку про те, що рівень витрат постійно зростає і на сьогодні становить приблизно один мільярд доларів на день. І це при тому, що це «ралі» не покривається синхронним зростанням економіки і, головне – доходів. Таким чином, усе це може бути забезпечене виключно перерозподілом видатків усередині бюджету. Простіше кажучи, кошти рішуче вилучаються з цивільного сектору економіки, і відбувається це темпами, які перевищують ті, що були в совку.
(Далі буде)
> Причому наслідки тієї епохи ми спостерігаємо навіть зараз, коли з’ясувалося, що столичні шляхопроводи настільки зношені, що їх треба терміново демонтувати, доки не сталося лиха.
А з’ясовувалося це шляхом спостерігання того, як від шляхопровода, наприклад, банально відвалювалася пішохідна консоль. А коли це з’ясовувалося, то сильні боксерські руки заводили пилу, яка з виском пиляла бабло на його перебудові (якийсь там лярд з хвостиком, дрібниці). Та й шляхопроводи деякі виявилися зношеними не лише через наслідки «тієї» епохи, а й через наслідки епохи цілком цієї, коли під шляхопроводом утворювалися «несанкціоновані» негритянські ринки вживаних лахів, на яких періодично траплялися пожежі, що ослаблювали несну спроможність шляхопроводу. «Несанкціоновані» в лапках через те, що якщо щось несанкціоноване продовжує існувати, то хтось за це продовжує щось у свої сильні боксерські руки отримувати.
> Загалом саме такий процес, але в турборежимі, просто зараз запустив прутін, а лапті поки що цього не хочуть розуміти.
Що ж, побажаємо прутлу й лаптям стрімкого просування в цьому напрямку. Але дещо зрозуміти для себе не завадило би й нам.
Дороги Києва поділені за формою власності та балансовою належністю. Основна частина доріг перебуває у підпорядкуванні Київської міської державної адміністрації (КМДА), тоді як за окремі траси відповідає держава.
Комунальні дороги (вулиці, проспекти, провулки, внутрішньоквартальні проїзди): Знаходяться в комунальній власності міста. Безпосереднім балансоутримувачем та розпорядником є комунальна корпорація «Київавтодор», яка підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
КМДА підпорядковується Кабінету Міністрів України та підзвітна й підконтрольна Президенту України. Голову КМДА призначає та звільняє з посади Президент України за поданням Кабміну.
Так-так, от тільки на посаду Голови КМДА Президент часто призначає ту же людину, яку територіальна громада Києва обрала на виборну посаду Міського голови Києва, як і в даному випадку. Тим більше, коли українці (виборного віку) дали суттєвий мандат партії (“партії”?) цієї людини й у попепедньому скликанні Верховної Раді України, і об’єднання з нею могло бути необхідним Президентові задля отримання кращих шансів на підтримку його ініціатив у Парламенті (що, втім, фактично проблему не розв’язало).