Кримські арабески (Частина 2)

Автор: anti-colorados

На перший погляд це може здатися дрібницею, але ж ми пам’ятаємо про те, як наші військові перетворили понтонну переправу на Сіверському Дінці на подобу скотомогильника для техніки, яка намагалася переправитися на правий берег річки. Причому це свято «довгих ножів» влаштувала лише жменька наших воїнів. Тут ця ситуація посилюється багаторазово, бо в тому старому випадку важливо було ривком перекинути через річку броню, а тут треба забезпечувати логістику, тобто потік автомобілів, у десятки чи сотні разів щільніший, ніж якби це була лише бойова техніка.

Звідси випливає висновок про те, що ворог зараз опинився перед дилемою: або використовувати ці переправи дискретно, швидко перекидаючи щось військове, і готуватися до відновлення понтонів, які, безумовно, буде потоплено, або ризикувати і намагатися відновити логістику, а це означає – пропускати сотні фур. А в Мережі вже є відео того, як ворог намагається камуфлювати свої військові бензовози та іншу військову техніку під цивільні вантажівки, що прямо заборонено Женевською конвенцією про правила і звичаї ведення війни.

Можна не сумніватися в тому, що ці маленькі хитрощі вираховуються швидко і жорстко, з усіма відповідними наслідками. У результаті така мімікрія стає небезпечною скоріше для цивільного транспорту самих лаптів, який може опинитися поряд із бензовозом або фурою з БК, які прикинулися молоковозом або доставкою цукерок. У цьому випадку все те, що там вибухне, полетить на тих, хто знаходиться поряд, всупереч попередженням ЗСУ про те, що сполучення між Кримом і тимчасово окупованою материковою частиною України вже закінчено, і кожен, хто вирішить покататися в цьому напрямку, робить це на власний страх і ризик.

І ось тепер виходить картина у стилі Тиціана, в якого все було товсте й жирне. Перед понтонними переправами, де рух забезпечується лише в одну смугу, вже накопичується безліч фур, наливників і просто військової техніки ворога, що формує жирну та дуже товсту ціль. Наскільки можна судити з повідомлень про те, що там робилося в останню добу, по скупченнях цієї техніки вже завдають відчутних ударів. І за це лапті можуть дякувати місцевому гауляйтеру, який видав заборону на пересування цими дорогами цивільному транспорту. А якщо так, то все, що рухається і особливо – накопичується перед переправами, – військове, тож має горіти синім полум’ям.

Тобто вже не потрібно буде відловлювати все це в русі трасою, а можна просто виносити оптом там, де утворилося скупчення цілей. Звісно, найвищим пілотажем дроноводів і розвідників було б вирахування моменту, коли понтоном рухатиметься одна, а краще – пара фур з боєприпасами, тоді удар по такій цілі міг би надовго закрити питання з переправою, та й для тих, хто спостерігав би це збоку, таке видовище стало б потужним щепленням. З великою ймовірністю можна припустити, що з власної волі вони туди вже не сунуться.

Ну, і звісно, чим більші будуть затори біля цих, уже тимчасових переправ, і чим більше буде втрат від ударів по цьому місцю, тим ближче ворог виявиться до моменту прийняття рішення про те, щоб завозити все це Керченським мостом. Думаю, що добра звістка про те, що з цим об’єктом самовільного будівництва трапилося щось непоправне, не прилетіла саме з тієї причини, що наші фахівці вичікують моменту, коли замість кількох сотень кілограмів вибухівки, доставленої нашою ракетою або дроном, можна буде використовувати десяток або пару десятків тонн їхніх власних боєприпасів у фурі.

Ось тоді буде цікаве кіно, яке можна буде завершити за допомогою БЕКів, які доб’ють опори моста. Після цього моменту любителі каміння з неба можуть з ностальгією виконувати пісню «Остров невезения в океане (Черном море) есть». Ну, а біси з мощами, які виготовили з Саші Невського, отримають привід для роздумів про те, чиї б мощі ще можна використовувати для захисту таких об’єктів. Хоча відповідь на це питання давно і добре відома.