Автор: anti-colorados
Отже, почнемо з того, що підозрюваним виявився військовослужбовець віком 21 рік. Швидше за все, це рядовий, і з меншою ймовірністю – сержант або офіцер. Але навіть якщо так, то він мав пройти відповідну підготовку або в сержантській школі, або у військовому коледжі. В будь-якому випадку, він перебуває десь на самому низу службової драбини та обіймає якусь нижчу посаду. Тут це – вкрай важливо, бо від службового рівня залежить рівень допуску до тих чи інших закритих даних.
А тепер припустімо, що ось якийсь окремий військовий такого рівня за своєю службовою діяльністю повинен мати доступ до закритих даних. Напевно, порядок оформлення відповідних дозволів плюс-мінус однаковий скрізь, і вже досить довгий час. Виглядає це приблизно так. Якщо цей військовослужбовець претендує на таку посаду, щодо нього проводиться спеціальна перевірка. Тобто піднімаються бази даних найрізноманітнішої якості, де фігурують особи, що засвітилися в чомусь поганому.
Якщо його там немає – проводиться перевірка його рідних та близьких на те саме, а потім – відкрито або потай розмовляють з людьми, які знають його досить добре та близько. Опитування це формується таким чином, щоб не видати його мети – перевірки надійності кандидата. Все це йде в його особисту справу, де є вже повні дані про його медичні кондиції, в тому числі психічні та інтелектуальні. Тільки після цього приймається рішення про присвоєння певного рівня допуску. Але тут важливе те, що доступу до подібних даних абихто не отримає.
У Штатах є дещо інша градація суворості закритих даних, але щоб було зрозуміло, наведемо те, що було в совку, і це буде приблизно те, що зараз у нас і у Штатах. Описів рівнів таємності мені бачити не доводилося, але зрозуміло, що чим вищий цей рівень, тим суворішу перевірку проходять люди, які його отримують. У совку все починалося з документів «Для службового користування». Власне, це – не таємні документи, але випадкові особи їх уже не побачать, бо обіг цих та більш закритих документів, а також їх зберігання та знищення суворо регламентовано.
Далі йде категорія даних, закритих грифом «Таємно». Ось за втрату, розголошення чи навіть неправильне зберігання таких документів можна було реально сісти. За ними йдуть документи «Цілком таємно». Ті, хто має доступ до документів «Таємно», вже їх не побачать, а якщо побачать і це стане відомо – сядуть ті, хто їх побачив, хто їх показав або хто не встежив за тим, щоб їх не побачили, і дуже ймовірно, що по шапці отримає той, хто відповідає за забезпечення режиму таємності. Принаймні, з військовою кар’єрою в нього буде все погано.
Ну, й те, що не можна було побачити простим смертним, – документи з грифом «Особливої важливості». Втрата або розголошення таких документів могла призвести до великих неприємностей, з яких сісти років на п’ять – найкращий вихід. Причому сісти могли всі, хто причетний до інциденту. А в найгіршому варіанті – починалася низка нещасних випадків. Тут слід особливо наголосити, що в особи, яка відповідає на цій базі або в цій установі за забезпечення режиму таємності та обіг закритих даних, обов’язково будуть негласні перевірки відповідних органів контррозвідки.
(Далі буде)