Уперше опубліковано: 22.03.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Люся знову витиснула перл, який мав би зацікавити або психіатрів, або слідчих, а скоріше – і тих, і інших у рамках судової психолого-психіатричної експертизи. Але через те що ця петрушка продовжує виринати щодня і несе дикість, можна зробити висновок про те, що зараз – не до нього.
Цього разу він закликав не дегуманізувати противника. Що ж, із цього можна зробити однозначний висновок про те, що він ще не збирав своїх рідних по частинах, щоб хоча б щось поховати, їх ніхто не ґвалтував і не грабував, і взагалі він комфортно почувається і навіть, може, зрідка читає Толстого і Руссо, хоча – навряд. Однак ми пропонуємо поглянути на те, що являє собою противник, і постараємося не згущувати барви, хоча в цьому випадку це можна пробачити.
При погляді на те, що несуть представники стада зайвохромосомних, стає очевидною повна деформація психіки, якої вони зазнали. Причому така глибока деформація у такої величезної кількості пацієнтів не може відбуватися силоміць. Такого результату можна досягти лише в тому випадку, коли ця публіка з самого початку була готова рухатися в цьому напрямі, а тому її не довелося туди штовхати, а просто поставити вказівник, щоб вона йшла туди самостійно, і вона таки пішла.
Помилка всіх, хто розділяє «народ» лепрозорію та його керівництво, полягає у звичайній властивості людської психіки. Нам властиво наділяти когось відсутніми чеснотами. Ми це робимо настільки часто, що цього навіть не помічаємо. А, між іншим, ця властивість психіки запускає механізм, який призводить до жорстоких розчарувань та депресії.
Уже потім ми починаємо звинувачувати когось персонально або групи людей у тому, що вони не відповідають нашим особистим уявленням про них, але справа в тім, що вони з самого початку були такими, тільки ми цього не хотіли бачити, а розфарбовували їх строкатими фарбами. Тобто ми звинувачуємо їх просто тому, що не хотіли або не наважувалися оцінювати їх тверезо.
І ось зараз те саме відбувається з риторикою лідерів західних країн, які посилено просувають саме таку концепцію, і тільки найвідчайдушніші з них кажуть про те, що після зміни режиму в росії слід провести денацифікацію за прикладом Німеччини. Ну, а ті, хто не обтяжений владою та обмеженнями дипломатичного етикету, вже йдуть далі і наводять як приклад практику окупаційних військ США в Німеччині, коли німців натовпами водили до концтаборів і залучали їх до перепоховання трупів страчених в’язнів концтаборів.
Але вся ця риторика не має практичного значення і знову – заснована на тому самому принципі надання цій величезній, злостивій отарі відсутніх чеснот. Чомусь вважається, що «руZZкие» стали жертвою пропаганди, якою путін їх обробляв два десятиліття, але це не відповідає дійсності. Пропаганда видавала населенню саме те, що воно бажало споживати. Велич, винятковість, побєдобєсіє та все інше нікому насильно в голову не вбивалося, а сприймалося із захватом і радісним вереском. Ба більше, запит на цю дурницю тільки зростав, як зростало бажання споживати ще більш забористу дикість.
У своїх міркуваннях західні експерти сходяться на думці про те, що виною того, що така маячня заходить зі свистом, є загальний рівень невігластва населення цієї країни, але це знову – повз. Маркером незворотності процесу перетворення цієї публіки на біороботів є майже стовідсоткове підключення до цих процесів «творчої інтелігенції», професійних діячів мистецтв.
Адже ці люди однозначно здобули освіту у профільних вишах і не просто читали, а розбирали по поличках праці класиків світової літератури, і тому вони зобов’язані розуміти, чим загрожують ті чи інші рухи суспільства, і врешті-решт, що таке добро і що таке зло. Можливо, будучи студентами, вони ставили п’єсу Ежена Іонеску «Носороги», і під час підготовки вистави, напевно, детально розбирали те, що хотів донести автор. Не тільки «Носороги», звісно. Але найцікавіше, що багато хто з них тепер сам викладає і просто зобов’язаний мати імунітет від того, у що поринула їхня країна з їхньою безпосередньою участю.
(Далі буде)