Уперше опубліковано: 24.01.2023
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Він завжди знав, що цей день колись настане, але не очікував, що станеться це просто зараз. Валізи було зібрано, він був у дамському одязі й дамському макіяжі. Цього разу панчохи у справу не пішли, щоб не викликати зайвої уваги і не мати собі тих наслідків, що вже не раз були при такому перевтіленні. Він увійшов в образ Люсі, в якому почувався органічно й легко, і тому не мав сумнівів, що спокійно перетне кордон під виглядом вагітної жінки. Але спочатку треба було спалити все, що могло його скомпрометувати.
Зі сховку він витяг улюблені шифрування з Центру. Ось – останнє, про присвоєння йому звання полковника і призначення на посаду «Старший агент впливу». А ось – про нагородження його почесним знаком «Шпигун-відмінник». Йому не довелося тримати його в руках, і поки що він перебуває у його друга Дугіна. Він був удостоєний унікальної медалі «За взяття…», і йому було надано право самому вписати замість трьох крапок, що саме він узяв. Усе це він кинув у вогонь, розуміючи, що цього разу місію точно закінчено.
Йому чомусь пригадався перший випадок, коли він опинився за крок від провалу. Якось він ішов канцелярією, і в нього якось раптово випала будьонівка. Миттєво вкрившись потом, який надав додаткового блиску й без того постійно блискучим губам, він різко нахилився, щоб її підняти, але тут у нього вивалився парашут. «Це – провал», – подумав він. Але потім придивився і помітив, що в деяких колег, які снували коридорами, теж ззаду теліпалися парашути і ніхто на це не звертав уваги.
Вдруге це сталося, коли на одному з інтерв’ю він хвацько назвав своє звання – полковник. Але прискіпливі журналісти почали копати і виявили, що ніде немає даних про такого полковника. Це не означало, що він збрехав. Просто йому ніяк не можна було визнавати, де саме він значиться полковником. Справу вдалося зам’яти: знайомий лікар видав йому довідку про те, що саме в його відомстві він справді значиться «полковником», а не Наполеоном. На тому справа й закрилася.
Таких випадків було багато, але згубила його пристрасть до перевдягання в жіночий одяг. Якби він не одягнув у басейн жіночих стрінгів, ніхто б не помітив на його сідницях тату його головного шефа, зображеного на коні та з голим торсом. При ходьбі створювалося враження, що вершник скаче в самий центр композиції. І це помітили сторонні, що змусило його терміново евакуюватися. Часу залишилося вже зовсім небагато, тож пора йти.
Насамкінець він розклав паспорти, щоб обрати відповідний. У цій ситуації паспорт на ім’я Маньки Облігації ніяк не підходив не тільки тому, що цей імідж він використовував в інших розкладах, а через обкладинку паспорта, на якій було зображено двоголову курку. Ніяк не підходив і паспорт на ім’я Матері Терези, бо тоді легенда з вагітністю може викликати підозри. Цього разу його вибір зупинився на паспорті, в якому було написано: «Ангеліна Бджолі». В цій ситуації це був найкращий варіант.
Решту він кинув у вогонь, бо було зрозуміло, що більше ніколи сюди не повернеться. Вже на виході він перевірив своє екіпірування, в якому переходитиме кордон, і прямо на лижах вийшов за двері. Перехрестився лижною палицею і зі словами: «Справжній полковник» – рушив у дорогу.