Уперше опубліковано: 04.06.2018
Зараз, коли ми б’ємося з окупантом уже чотири роки, події Другої світової війни відсунулися на другий чи навіть – третій план. Тепер нам нічого там шукати ні в плані прикладів стійкості та героїзму, ні прикладів зради і малодушності. Все це ми маємо перед очима і можемо зараз зрозуміти, як під час війни багато хто примудрявся їх не помічати. І все одно в тій великій війні є цікаві моменти, засипані кілотоннами героїчного пафосу.
Як відомо, влітку 1940 року німецькі війська майже без бою отримали Бельгію, Нідерланди та Люксембург, після чого вторглися на територію Франції, розтинаючи оборону французьких військ та йдучи у глибокий тил. Між іншим, Німеччина мала трохи меншу за чисельністю армію, ніж та, яка вторглася в совок, та й технічне оснащення було приблизно таким самим. Що характерно, французи та їхні союзники мали порівнянну з агресором кількість військ. Тобто класичного співвідношення сил і засобів атакувальної сторони 3:1 Німеччина не мала ні у Франції, ні згодом – у совку. Щоправда, у Франції Вермахт таки мав невелику, але перевагу в кількості військ, а совкові війська були більш численними та рішуче більш оснащеними технічно як щодо кількості техніки, так і щодо її бойових можливостей.
У будь-якому разі, за півтора місяця французи втратили волю до боротьби, і війна закінчилася капітуляцією 22 червня 1940 року. Правда ж, примітна дата? Французи не люблять згадувати про те, що цього дня в Комп’єнському лісі, в тому самому штабному вагоні, де у 1919 році капітулювала Німеччина, було підписано акт про капітуляцію Франції. У совку ці моменти теж не було заведено згадувати, бо тоді довелося б згадувати і про те, як товариш Молотов передавав послу Німеччини у москві Шуленбургу щирі вітання з блискучою перемогою німецької зброї. Робив він це не від себе особисто, а від імені й за дорученням керівництва совка. Єдине, що було в публічній історії тієї війни, яку згодовували совкам, – це приклад блискучого бліцкригу у виконанні Вермахту й зіставлення з тим, як війна йшла в совку вже рік по тому.
А тим часом будь-який любитель історії цілком може відрахувати півтора місяця від початку совково-німецької війни і звернути увагу тільки на два факти. Перший, як ми писали вище, – чисельна перевага РСЧА, що теоретично унеможливлювала не просто повторення бліцкригу, а взагалі початок наступальних військових дій. Другий факт випливає із першого. За півтора місяця бойових дій на Східному фронті Вермахту вдалося захопити удвічі більшу територію, якщо рахувати всю площу Франції, а не фактично окуповану її частину. Якщо ж брати тільки ту частину, де стояли німецькі війська, то площі совка, захоплені за той самий час, будуть більшими на порядок. Ну, і звісно, за цей час Вермахт захопив полонених та трофеїв стільки, що цього ніхто й ніколи не робив і вже не зробить.
Тож з різних причин цей шмат великої війни опинився поза увагою, а дарма. Справа в тому, що ще до фактичної капітуляції, коли Вермахт зламував оборону французів і стало зрозуміло, що його просування до Парижа – питання часу, влада міста проголосила столицю Франції «відкритим містом». Відповідно до визначень статті 25 Гаазької конвенції від 18 жовтня 1907 року, чинної на той момент, заборонялося атакувати будь-яким способом незахищені міста, селища, житла чи будівлі. Проголошення міста «відкритим» говорить про те, що в ньому немає військ і місцеве населення не має наміру чинити будь-який опір в обмін на збереження міста в тому вигляді, в якому він дістався окупанту.
Цю норму міжнародного права було спрямовано на те, щоб уникнути непотрібних руйнувань населених пунктів та уникнути жертв серед мирного населення. Вже наприкінці 70-х років ХХ століття було прийнято нову конвенцію, яка закріплює приблизно ті самі принципи. Між іншим, промови путіна про те, що його війська стоятимуть за спинами жінок і дітей, уже можна кваліфікувати як воєнний злочин, який готується або вже вчиняється. А ті, хто влаштовує артилерійські позиції у житлових кварталах Донецька чи Горлівки, – воєнні злочинці, яких буде ідентифіковано та засуджено навіть за пів століття від цього дня. Жителям Луганська, Донецька, Горлівки, Ясинуватої та інших міст слід чітко розуміти, що танки, гармати та інша військова техніка, яка закріплюється в їхньому місті, – автоматично виводить місто та їх особисто з-під конвенційних визначень «відкритого міста» і переводить його в розряд поля бою, а самих жителів – у категорію «супутніх збитків».
Ми рекомендуємо всім мешканцям окупованих міст, де відбуваються подібні речі, як мінімум – фіксувати всі такі факти на фото й відео і, не зберігаючи це у себе – відправляти на відповідні контакти СБУ чи ЗСУ. Це знадобиться обов’язково і дуже скоро.
Але в будь-якому випадку, Париж було оголошено відкритим містом, і німецькі війська увійшли в нього без бою.
(Далі буде)