Автор перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
ДРОНИ
На заголовній картинці зображено кадр з відео, яке, напевно, всі бачили. На ньому зображено атаку повітряного дрона-перехоплювача на ворожий вертоліт Ка-52 з грізною назвою «Крокогатор» чи якось так. Власне кажучи, в анотації до цього відео написано, що перехоплення відбулося, але ми не знайшли згадок про втрату вертольота на сторінках ворожих пабліків. Може, минуло ще не так багато часу, але зазвичай є пара їхніх ТГ-каналів, які пишуть так або відкрито про втрату якоїсь техніки. Виглядає це приблизно так, хоч і з іншого, не менш приємного приводу:
«На відео – наслідки удару по зенітному ракетному комплексу «ТОР» одного з підрозділів 205 окремої мотострілецької бригади (в/ч 74814, Будьонновськ). Удар нанесено із застосуванням БПЛА. Околиці н. п. Каховка, Херсонська область. 11.05.2025».
В іншому місці пишуть про таке без особливих подробиць, зате з пафосом на кшталт «вічного польоту» на концерт Кобзона і так далі. Іноді вказують прізвища померлих, а іноді й фотографії. Але цього разу ми нічого такого не бачили і тому не будемо стверджувати, що на відео зображено саме знищення ворожої вертушки. Проте лаптям тут радіти нема з чого, бо дрон виявився більш швидким і маневреним, ніж вертоліт. Він зміг наздогнати ціль і, мабуть, оператор здійснив ручний підрив апарата.
А як відомо, літаки та вертольоти неможливо зробити чимось на зразок броненосців, і якщо щось там і бронюється, то лише в районі пілотської кабіни. Таким чином, засіб-перехоплювач не обов’язково має влучити в корпус або іншу частину цілі, а достатньо вибухнути поблизу, щоб осколки вразили життєво важливі вузли та агрегати машини, а далі – чітко за Задорновим «літак (вертоліт) важчий за повітря».
У цьому випадку не так важливо, було знищено вертоліт чи ні, хоча звичайно краще, щоб так, ніж ні, але тут важливо інше. Якщо перехоплювач навіть пошкодив вертушку або взагалі не зачепив її, важлива концепція. Певний боєприпас уже здатний ганятися за вертольотом, і якщо він не наздогнав його сьогодні – наздожене завтра, і, що найголовніше, вертушка нічого не може зробити з такою загрозою. А якщо тільки уявити, що перехоплювач наводився не руками, а це робили бортові системи, які, захопивши ціль, вже самі розробляли стратегію атаки, то це взагалі інша історія.
І між іншим, це не така вже й фантазія, бо в Мережі з’явилися дані про те, що наша промисловість уже почала випуск нових виробів «Рута», які належать до гібридного класу літальних апаратів – «ракетодронів». Цікавий він не лише тим, що може літати і маневрувати швидше, ніж звичні дрони, а й тим, що має на борту систему навігації типу DSMAC, що базується на даних картографування. Тобто оптична система апарата звіряє картинку місцевості, яка знаходиться по курсу, з раніше закладеними картами, щоб здійснити позиціонування щодо визначеної цілі. В такому режимі апарату не потрібен канал даних GPS чи взагалі якихось зовнішніх даних, а отже, засобами РЕБ таку систему долати марно. Це вам не оптоволокно, яке покликане робити те ж саме – обходити системи РЕБ.
Як зазначають військові аналітики, приблизно такі системи застосовуються в деяких видах крилатих ракет, що коштують кінських грошей, але іспанська компанія UAV Navigation, що входить до оборонного концерну Grupo Oesía, розробила власний навігаційний комплекс, на порядок дешевший від класичних. Швидше за все, компанія зацікавлена в даних бойового застосування платформ, обладнаних її системами, і тому постачає їх для потреб ЗСУ. Наскільки можна зрозуміти, «Рута» вже має бойове застосування, і якщо виріб пішов у серію, то тести пройшли вдало. А це означає, що в арсеналі наших військових з’явився ще один злий та розумний виріб.
З контурного опису того, що апарат може робити: летіти на відстань близько 300 км і при цьому нести БЧ, за різними даними, від кількох десятків кілограмів до центнера. Це хоч і не дотягує до «Скальпів» і «Тіней» у плані маси вибухівки, але, напевно, літає швидше і, як було сказано, завадостійкість організовано на зовсім іншому рівні. А тепер просто уявимо, що цей алгоритм звіряння місцевості і карт трохи доопрацьовано і замість карт місцевості в пам’яті апарата містяться сигнатури повітряних цілей – тих самих вертольотів. Один раз захопивши її, апарат буде переслідувати вертоліт, застосує заздалегідь розроблені алгоритми атаки і приземлить його на всі чотири – чи скільки там – колеса.
Якщо це так, то можу тільки уявити, що пілоти вертольотів робитимуть з мощами, хрестами і, звісно ж – іконами, коли виявлять такий «хвіст» за своєю машиною. Словом, оптоволокно хоч і є вирішенням низки проблем тут і зараз, але як не крути, дрон на прив’язі – крок назад, а тут ми спостерігаємо щось зовсім інше і справді більш технологічне. А як ми бачили з дроновою епопеєю на морі, зараз війна починає суттєво змінюватися, і вигравати може не той, хто більший, потужніший і численніший, а той, хто розумніший.
ЗВІРІ
Ми вже кілька разів писали про те, що на болотах зараз розігрується мильна опера, що лаптям замінила пріснопам’ятну «Санта Барбару», яку можна назвати «Дід-ходок, або Амурні пригоди старого пердуна» з прутіним у головній ролі. Ми тут не згущуємо барв, там справді впорюються цією темою. Прутін там став ерзац-Доном Жуаном чи квазі-Казановою. Цей пупир на підборах справді сприймається там як якийсь дамський угодник чи щось подібне. Принаймні, до останнього часу там жваво обговорювався любовний трикутник: прутін, Кабаєва, Мізуліна.
Там навіть ставки робили на те, хто кого перекабає або перемізулить за прихильність прутіна. Але Мізуліна зійшла з дистанції, проте не з перших шпальт новин. Так, минулого тижня судовим рішенням було офіційно заборонено називати Мізуліну «пі**улиною», і публіка розцінила це чудове рішення як її можливість другого шансу в боротьбі з Кабаєвою. Справді, незважаючи на її своєрідність, Мізуліна хоч не вимагає собі коалу чи вомбата, а от Кабаєва – непохитна. З цього приводу буквально сьогодні там пишуть таке:
«Аліна Кабаєва днями під час короткої телефонної розмови з путіним нагадала йому про важливу обіцянку, яку президент дав кілька місяців тому. Кабаєва ще на початку весни просила Путіна подарувати їй панду і доставити її в резиденцію на Валдаї. Президент говорив про це з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Той давав сигнали, що, можливо, особисто привезе панду в Москву до 9 травня, але врешті-решт вирішив почекати з подарунком. Співрозмовники у Кремлі вважають, що таким чином Сі намагається вплинути на позицію російського лідера».
Тут щось переграли в цій амурній історії, тому що важко собі уявити бажання Сі якось змінити позицію прутіна. Той як стояв раком перед ним, так і стоїть, а щоб змінити ракурс, Сі просто може сказати: «Избушка-избушка…» – і далі за текстом. Але гімнастка не втрачає надії на те, що раз пацан сказав, то зробить. Ну а ми, дивлячись на цю картину «У світі тварин», просто ще раз переконуємося в тому, що дах там не просто поїхав, а поїхав назовсім.