Автор перекладу: Світлана
Цієї ночі противник виконав одну з найбільш масованих повітряних атак за весь час ведення широкомасштабного вторгнення взагалі і, напевно, наймасованішу повітряну атаку на столицю. Хоча прилетіло в Харків, Одесу та інші місця, проте більша частина заліза летіла саме на Київ. Принаймні, суб’єктивно це виглядало саме таким чином, і якщо про інші локації я можу міркувати лише з описів того, що опубліковано в Мережі, і того, що пишуть колеги, то події у столиці довелося спостерігати особисто від початку до кінця.
Але й об’єктивно, за даними ВПС, атака виглядала приблизно так само. Противник використав 14 балістичних ракет класу «Іскандер»/М/KN-23, з яких шість було збито, та 250 дронів, з яких 245 було знешкоджено – 128 безпосередньо збито та 117 – нейтралізовано засобами РЕБ. На жаль, військові не дають розподіл географії того, що, скільки та куди летіло, а також що вдалося знищити, але в сьогоднішньому звіті прямо вказано, що головним напрямком удару був Київ.
А тепер про те, що вдалося побачити й почути. Загальне враження: такої щільної роботи ППО, яка була сьогодні вночі, не спостерігав давно, якщо взагалі спостерігав щось подібне. Причому цю щільність було продемонстровано практично в режимі нон-стоп, починаючи приблизно з 23:30 і закінчуючи приблизно о 4+ ранку. Працювало справді багато різних засобів та з різних напрямків. Дуже рясно працювали вогневі групи, хоча зазвичай у місті їх майже не чути. Явно працювало щось нове, бо ні вигляд, ні звук роботи цього засобу особисто мені раніше спостерігати не доводилося.
Явно працювала авіація, яку було чітко чути щонайменше двічі. Очевидно, що збита балістика перехоплювалася над столицею. Ті, хто в курсі, напевно, знають, який саме вигляд має перехоплення балістичної ракети, і його ні з чим не сплутаєш. Цього разу, як можна зрозуміти, балістику перехоплювали впевнено і на великій висоті, тому її запчастини, що випали на землю, особливих руйнувань не завдали. Ну, й точно не було прямих прильотів саме балістики. Судячи з усього, на ранок у місті валятимуться частини знищеного ворожого заліза, і, швидше за все, його знаходитимуть у найнесподіваніших місцях. І якщо з балістикою все простіше, то з уламками «Шахедів» слід бути дуже акуратними і однозначно не варто все це чіпати, бо дрони можуть бути із «сюрпризами».
Тепер про те, що це було. З урахуванням того, в якому напрямку працювали засоби ППО, атаку було організовано у стилі «битви міст». Тобто летіло просто по місту, а там – куди влучить. При чіткому розумінні того, куди мало летіти, якби завдання було поставлено вражати саме військові цілі, картина була зовсім іншою. Таким чином, цілком можна припустити, що прутін вирішив відстрілятися саме по Києву, щоб згодувати лаптям картинку помсти за те, що москва вже котрий день стоїть раком, а їхні аеропорти діють у режимі «пацієнт швидше мертвий, ніж живий», від чого у лаптів підгорає не на жарт.
Не тільки це, звісно, адже смачно прилетіло по військових заводах та аеродромах, але саме аеропорти стали казанами, в яких вирування ла*на досягло максимальної точки кипіння. Це важливо розуміти, бо мстива натура прутіна якраз і виявилася в тому, що ми спостерігали цієї ночі. Можна не сумніватися, що це було наслідком його особистого наказу виконати максимально масований удар, і саме по Києву, щоб показати напруження свого млявого м’яза.
Ті, хто пам’ятає совкову армію, чудово знають, як люто виконується найвище повеління. Чоботи з кашкетів вискочать, але зроблять усе так, щоб генсеку чи нинішньому гомо… фюреру зробити приємно. Адже саме від того, як буде виконано це замовлення, багато в чому залежатиме найвища прихильність, а значить – звання, призначення на рибні місця і, звісно ж, – чоботи заморської шкіри. Тож можна не сумніватися, що цієї ночі ворог показав буквально все, на що він здатний, саме в моменті, а не в плані операції, яку довго готував.
І між іншим, тут виникають деякі припущення з приводу того, як виглядає ця картина у всіх її деталях. Ми спостерігали як мінімум дві хвилі наших дронових атак на дуже болючі активи противника, включаючи низку цінних промислових підприємств та аеродром, на якому дислокуються найцінніші аероплани ДРЛВ ворожої авіації, а саме А-50У. Плюс до того, справді виникла дезорганізація роботи московського авіавузла. Фокус тут у тому, що ворог і радий би закрити столичні аеропорти, але не може з кількох причин.
Перша з них – виникне найпотужніший збій комунікації всієї імперії, а друга – це буде буквально визнанням власного безсилля забезпечити цю саму безпеку польотів. Мені досі незрозуміло, чому наша сторона не випустила попередження про закриття москви та області для польотів цивільної авіації, але, напевно, тут є якийсь резон. А така заборона хоч і не зупинила б роботу авіавузла, але більшість іноземних авіакомпаній, які продовжують літати в це місце, безумовно, зупинили б польоти до москви.
Це не припущення, а впевненість, тому що самі дрони працюють на висоті, яка практично не загрожує польотам цивільних літаків, а ось московські засоби ППО – інша справа. Всі вже чудово бачили, як воно буває, коли зенітники відчайдушно луплять у небо Грозного. Тобто загроза походить не від літальних апаратів ЗСУ, а від ракет і снарядів московської системи ППО. Тож таке попередження виглядає більш ніж доречним.
Але повернімося до нашого пейзажу. Ось такі нальоти ЗСУ не могли залишитися без відповіді, і цар відповів. Швидше за все, наші військові чекали на таку відповідь, і не виключено, що для повноти аргументації ворог мав вигнати на завантаження крилатих ракет свої літаки, а в море вигнати кораблі – носії крилатих ракет «Калібр». А ми ж знаємо, що саме в такий момент літаки та кораблі противника стають найбільш уразливими. Тим більше що в небі противника цієї ночі вже перебувало угруповання ударних дронів.
Але ворог не наважився використати ще й ці платформи, мабуть, розуміючи, чим усе може скінчитися. І тоді, бачачи таку нерішучість, наші дрони пішли в напрямку запасних цілей. Так, у Єльці повторно атаковано завод «Енергія», який виготовляє акумулятори для всієї номенклатури військової техніки. Вчора туди вагомо прилетіло і згорів один із цехів. Сьогодні туди прилетіло знову. Крім того, в Новомосковську є прильоти в комбінат «Азот», який, крім усього іншого, виробляє компоненти вибухівки. Є повідомлення про атаки й на інші локації, але поки що незрозуміло, наскільки вдало туди зайшли. Пізніше буде більше інформації.
Але тут важливо те, що дії противника стають передбачуваними, і на цьому його починають ловити все частіше. Швидше за все, саме це ми сьогодні спостерігали, коли ворог не наважився використати літаки та кораблі. Ну, а лапті явно очікували, що «батя» відповість якимось невідворотним і руйнівним чином, а вийшло так собі. Вся напруга пішла у протяжний звук. Воно зрозуміло, що в нас є руйнування та постраждалі, але це в нас – четвертий рік. А вчора, коли в небо полетіли перші снаряди і на чорному тлі пішли їхні яскраві розриви, пані з собачкою, що гуляла біля мого будинку, навіть крок не зробила ширшим. Взагалі – без реакції.