Авторка перекладу: Світлана

«ТОГДА МЫ ОТКЛЮЧИМ ГАЗ»

Старого пса нових фокусів не навчиш, і це чітко демонструє прутін або, як його нещодавно назвав синок Патрушева на посаді прем’єр-міністра, – палапалич. У совкові часи так називали портвейн, а тепер це почесне ім’я присвоєно цареві. Чому владімвладімич раптом став паличем – науці достеменно невідомо, але є низка версій, які тут не розглядаються.

Отже, днями з москви пролунав окрик у бік Єревана, який зараз проводить м’яку дерусифікацію, поступово витискаючи з Вірменії російський вплив. Там дуже сподіваються на майбутні вибори для того, щоб змінити владу, яка дедалі більше обирає проєвропейський курс, і як це не дивно, при цьому спирається на Азербайджан і Туреччину. Що стосується Азербайджану, то незабаром ми надамо погляд звідти на вектор розвитку регіону, а поки що – про Вірменію.

Як відомо, нещодавно було зроблено спільну заяву уряду Вірменії та ЄС, що до 2028 року буде закінчено заходи, які нададуть громадянам Вірменії безвізовий в’їзд до ЄС. Уже одне тільки це додає чинній владі електоральної підтримки, але сталася ще одна важлива подія, яка має значно більшу вагу. Йдеться про розвиток транспортного коридору Схід – Захід, зокрема через територію Вірменії.

Ми вже давно писали, що тверезий погляд на політичну карту відразу ж говорить про те, з якими країнами Вірменії треба було б мати добрі стосунки або, принаймні – уникати конфліктів, і ось нарешті здоровий глузд переміг. Вірменія пішла назустріч Азербайджану і Туреччині, а ті відповіли взаємністю. Туреччина схвалила приєднання вірменської залізниці до магістралі Баку – Карс, і таким чином Єреван отримує короткий залізничний вихід до Європи й турецьких морських портів у Чорному та Середземному морях. Азербайджан відкриває прохід через Нахічевань до Ірану, з яким у Вірменії давно існують непогані відносини.

За минулих часів контроль над вірменською залізницею було передано лаптям, і, напевно, одразу після виборів цей стан речей буде переглянуто, бо вже є ознаки саботажу, які демонструють лапті. Крім того, вони розуміють, до чого все йде, і вже пообіцяли припинити постачання газу в разі продовження дрейфу Вірменії в бік цивілізованого світу. Загалом тут немає нічого дивного, бо нічого іншого у кремлі не вміють, і незважаючи на те що з вентилем вони вже догралися настільки, що втратили європейський ринок збуту, який був для них золотим, «ігри на трубі» тривають.

Але в цьому випадку такі ігри виглядають просто смішно, бо сусідній Азербайджан легко і з великим задоволенням замістить російський газ у Вірменії, що виглядає цілком логічно. Баку цього не робить ініціативно суто з політичних міркувань, але якщо тільки лапті зважаться на такий крок і перекриють постачання газу, то у Вірменію вони вже точно нікуди не повернуться. Це може не розуміти лише імбецил або «палапалич», що, втім, одне й те саме. Тепер від нього скрізь чекають чергової помилки для того, щоб підловити на цьому та обернути проти нього. Тож у цьому випадку можна сказати: «Дед, жги!» Він уже й так поставив раком мегаприбутковий колись «Газпром», але кілька контрольних пострілів зайвими не будуть.

(Далі буде)

2 коментар до “Ранкова «нарізка» (Частина 1)”
    1. Ну портвейни були різні, у нас на Рівненщині був “Портвейн 777″, кажись так, бо його ніколи не купляв. В 77 році був на практиці в рашці, в Горькому, там був просто портвейн, він був мутним і місцеві алкаші його називали – бормотуха. Коли біля магазину дід-алкаш узнав що я з України,” прозвучав монолог(мова оригиналу) – “Ой, нам в прошлАм гАду с Украины привозили “БИлЕ мИцнЕ” называется, какое было класное вино!”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *