Зміна концепції (Частина 4)

Як ми тепер знаємо, арбітраж відхилив позовні вимоги «Газпрому» в частині умови договору «Бери або плати». Таку умову було визнано незаконною і залишено претензії до Нафтогазу лише на суму фактично поставленого, але не оплаченого газу від лютого 2014 року до дати подання позову. Позов Нафтогазу було задоволено повністю і після вирахування суми вказаної заборгованості «Газпром» залишився винен Нафтогазу 2,6 мільярда доларів. Ще раз: замість 50+ мільярдів доларів програшу Нафтогаз залишився у плюсах на 2,6 мільярда плюс те, що відсудив АМКУ з подачі Нафтогазу в Україні.

Ці судові рішення привели до того, що стокгольмські мільярди Україна може стягувати у прискореному темпі, бо ці рішення не вимагають підтверджень місцевої судової системи, і це вже робиться з російськими активами газопроводів «Північний потік» і тільки перспективного «Північного потоку – 2». Якщо вдасться імплементувати рішення українського суду в закордонних юрисдикціях, то Україна отримає можливість стягнути з «Газпрому» утричі більші суми.

А тепер можна порівнювати суми премій із тим, скільки «Газпром» увігнав у судове протистояння. До цього можна додати суми, які москва витратила на потрібних людей повз касу. Кожен може прикинути їх на свій смак, хоча це піддається приблизному підрахунку. А можна порівняти премії з глибиною тієї ями, в яку майже потрапила Україна (завдяки особам, що нині живуть і всіх повчають).

А тепер – два заключні зауваження. Всі, хто брав участь у цій грандіозній операції, гарантовано отримували пропозиції стати багатими до кінця життя. Це навіть не обговорюється, бо москва тільки так і робить – скуповує можливих опонентів. Не купили. Результат каже сам за себе. І друге. Ця група осіб у Нафтогазі не дала витоків противнику, і він не зміг ними скористатися, тож результат каже сам за себе. Як і в СБУ, в Нафтогазі таки заткнули решето, і тепер іде зовсім інша робота, яку москва не може зрозуміти і не здатна взяти під контроль.

У зв’язку з цим люди отримали премії після виграних справ, а не як у випадку з «Газпромом» – оплачено програш. Тепер кожен може взяти калькулятор і порівняти ці премії з тим, про що ми писали вище, і вирішити для себе питання про те, наскільки премії справедливі.

У будь-якому випадку, і в СБУ, і в ЗСУ, і в Нафтогазі вже помітна зовсім інша робота та інше ставлення як до власної роботи, так і до інтересів України. Прямо скажемо, нам у цій метаморфозі дуже допомогли і продовжують допомагати, і щось підказує, що мільйонні премії вигадали ті ж радники, які й переформатували наші структури.

Зокрема, рука майстра відчувається і в тому, як реалізується той виграшний потенціал, якого було досягнуто в судах.

Як ми писали раніше, хтось уважно вивчив структуру функціонування «Газпрому» і знайшов його найбільш вразливі місця, розташовані за межами самої московії. Воно й зрозуміло: судитися з «Газпромом» у росії – свідомо безнадійна справа, а тому акценти перемістилися в Європу, і зараз відпрацьовується схема стягнення активів у надзвичайно критичних місцях. Відомо, що просто зараз докладаються зусилля для арешту й відчуження активів «Газпрому», пов’язаних з обхідними газопроводами, які з величезними зусиллями і витратами намагається створити путін. Тобто зараз завдається удар безпосередньо по найбільш уразливих напрямах діяльності вотчини путіна. Ланцюжок вивірених та своєчасних дій, що вибудовуються у певну стратегію, виводить напрям основного удару прямо в кишеню Путіна. Він витратив десятки мільярдів доларів на підкуп цілих табунів єврочиновників, політичних і державних діячів, вклався в будівництво, і в результаті корпоративні права на ці трубопроводи може бути або втрачено, або критично зменшено, і на користь кого? На користь України.

Тобто на цьому, не менш небезпечному для долі України фронті, ніж на Донбасі, Україна вже не просто тіснить противника, а дійшла до стадії збору трофеїв.

Хто про це міг мріяти у 2014 році чи навіть торік? Ніхто! Навіть найсміливіші прогнози не могли намалювати картину, яку ми бачимо зараз. Її було створено думкою та зусиллями конкретних людей, і кінцевий результат їхньої роботи перевершив усі очікування. Тож кожен для себе нехай вирішує, заслужили ці люди на такі премії чи ні. Так, вони виконали свою роботу і на своєму робочому місці, але людей, які сидять на своєму робочому місці і не можуть дати користі на мільярдну частку того, що роблять ці люди, – безліч, і тільки одиниці змогли зробити з майже гарантованого програшу з найпохмурішими для України перспективами щось неймовірне і таке, від чого Кремль стік жовчю.

Тож тепер очевидно, що і СБУ, і Нафтогаз, і ті, хто не увійшли до цього матеріалу, демонструють нову роботу, дуже схожу на те, як діють наші партнери, які, напевно, дуже нам допомагають у найскладніших ситуаціях. Можливо, в таких діях проглядається саме їхній почерк, який ми тільки почали опановувати. Все, тепер хай кожен сам вирішує, що з цим робити.