Авторка перекладу: Світлана
Минуло кілька днів після останньої масованої атаки на Київ, яку здійснив ворог, і деякі моменти прояснилися вже набагато чіткіше, ніж це було по гарячих слідах. Тепер можна міркувати про якісь загальні питання, бо подальші події внесли ясність у цілу низку моментів.
Перший з них тепер практично постульовано, і можна твердо говорити про те, що путінська «кузькіна мать», зашита в канву того удару, складалася з головної частини та обрамлення. Головною частиною був запуск тих самих «Орєшніків», яких уже точно було два. Принаймні, саме цю схему підтвердили буквально всі джерела, які так чи інакше коментували цю тему. В тому числі й такі, які мають інформаторів як у західних розвідках, так і у кремлі. Ба більше, за цей час не з’явилося жодного спростування того, що прутін відстріляв саме два «Орєшніки».
У такому разі стає зрозумілою та істерія, що наганялася напередодні ударів. Парами ці ракети ще ніколи не запускали, і цей раз мав стати унікальним саме з цієї причини. Ба більше, солідні джерела пишуть про те, що «Орєшнік», який прилетів у гаражний кооператив, насправді летів не у місцевий аеродром, і для цього є дві фундаментальні причини.
Перша – очевидна: промах приблизно на чотири кілометри від аеродрому – це нонсенс. Якщо ракета не здатна забезпечити кругове відхилення на кілька десятків метрів від цілі, то її використання з неядерною БЧ має бути заборонено в принципі, бо спалити 70+ мільйонів доларів для того, щоб знищити консерви і картоплю в підвалах гаражів, – це перебір навіть для дуже багатих країн, але не для курника, що занурюється у злидні. Однак цей аргумент лежить на поверхні і відтіняє інший, значно вагоміший.
Усім відомо, що лапті змушені попереджати США про застосування саме таких ракет і вказувати приблизне місце, куди така ракета повинна прилетіти. Це – конвенційні вимоги, покликані виключити конфронтацію у разі, якщо ракета спрацює нештатно і залетить до тієї ж Європи, чого тепер не можна виключати абсолютно, і лапті це зробили. Держдепартамент передав повідомлення посольству в Україні, те – попередило своїх громадян, які перебувають в Україні (а їх багато), про цю загрозу.
Характер сповіщення був такий, що найбільша небезпека нависла над громадянами США, які перебувають у Києві. Інші джерела підтвердили, що лапті повідомили США про удар по Києву. Але в будь-якому випадку попередження пройшло не менше ніж за 12 годин до завдання самого удару. А тепер порівняймо це з тим, як ворог застосовує «Іскандери», «Циркони» чи «Кинджали». Він нікого і ні про що не попереджає, і якщо вдається зафіксувати пересування носіїв балістики або зліт відповідних літаків, то запускається зворотний відлік від часу виявлення цих рухів до виходу техніки на пускові позиції, а далі – підлітний час самої ракети.
У підсумку на реакцію залишається 10–15 хвилин при тому, що військові отримують інформацію першими, а потім – сповіщується населення. За цей час запускається стандартна процедура укриття всієї мобільної техніки. Частину ховають у спеціально обладнаних укриттях, а частина – просто маневрує, тому що балістика випускається в конкретне місце, а за 15 хвилин можна просто змінити локацію, обрану рандомно, і ракета прилетить туди, де техніка була 15 хвилин тому. А що стосується авіації, вона однозначно піднімається в повітря і перебуває в польоті або розосереджується по спеціально обладнаних місцях, але точно не чекатиме удару на аеродромі.
(Далі буде)
UA Oresta Bartka
…Світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.