Велика післямова (Частина 6)

І тут виникає вкрай цікава ситуація. До останнього часу стадо було впевнене, що загалом нестерпний гуманізм царя не дозволяє чоботам воювати на повну силу. Якщо ж він дозволить це робити, то в такому випадку вони, звісно ж, візьмуть Малу Токмачку, що відкриє шлях для руху на Берлін, Париж і Лондон. Але цей самий «дозвіл» мав цілком конкретні обриси. На їхнє переконання, питання було в тому, що на фронті недостатньо м’яса і в хід не пущено новітню і сильно таємну техніку.

Але саме блогери, посилаючись на думку чобіт, уже скинули оберти з приводу мобілізації. Вони вже відкрито пишуть про те, що характер війни вже сильно змінився і продовжує змінюватися дедалі швидше, що збільшення особового складу на передку не приведе ні до чого, крім збільшення кількості втрат, які й зараз уже не вміщуються в рамки ходу війни. А тому треба застосовувати нові тактики, але головне – нову зброю.

Ті, хто простіший, ставлять запитання про те, де ось ці всі «Армати» та інші «Алігатори», про вражаючі бойові властивості яких їм телевізор розповідав так, що у них аж вуха розпухли. Але це – зовсім прості діячі, які не мають доступу до інформації про те, що собою насправді являють ці чудові девайси. І ось із усього цього якраз і витікає їхня свята віра в ультимативну зброю «Орєшнік», якої (на їхню думку) бояться буквально всі. Тому вони знемагали в очікуванні, коли цар дасть команду на його застосування. Деякі з цих пасажирів відкрито вимагали: «Підніміть мені повіки!», в сенсі – застосуйте «Орєшнік».

І ось його застосували. За даними «Кіберборошна» і деяких інших джерел, мав відбутися перший запуск двох ракет одночасно. Ті, хто уважно спостерігали за аналізом нальоту, напевно, помітили, що низка спостерігачів, які мають джерела у найвищих ешелонах Сил оборони, акуратно розповіли про два запуски, один із яких прилетів у гаражний кооператив Білої Церкви, а другий – незрозуміло куди. Припускали, що все ж таки по Києву, але з урахуванням великої кількості камер зовнішнього спостереження та ентузіастів, які знімають прильоти, нічого схожого на білоцерківський випадок, зафіксовано не було.

І ось у розпорядженні «Кіберборошна» опинилося відео з камери спостереження, встановленої в тимчасово окупованому Донецьку так, що вона захоплює недобудований ТРЦ Rose Park, що дозволило визначити загальний напрямок, у якому зорієнтовано камеру, і от на ній якраз і виявився запис, дуже схожий на той, що всі вже бачили. Тобто – поділ бойових блоків та їх падіння на землю. Судячи з того, як це було видно на камері, дуже схоже на те, що ще один «Орєшнік» влупив по окупованій території в районі Авдіївки:

Куди точно прилетіло – невідомо, як невідомо і про наслідки удару, але це явно не те, що очікували від дорогої вундервафлі. А тим часом самі лапті вирахували приблизний прайс усього удару, виконаного прутіним у ніч проти неділі, і, за їхніми даними, все залізо коштувало щонайменше 700 мільйонів доларів США. Ми вважали, що все це «добро» могло коштувати до 500 мільйонів, але лаптям видніше.

(Далі буде)