A 16-inche salvo from the USS Missouri at Chong Jin, Korea, in effort to cut Northern Korean communications. Chong Jin is only 39 miles from the border of China. October 21, 1950. (Navy) NARA FILE #: 080-G-421049 WAR & CONFLICT BOOK #: 1444

Вислухавши цю промову, учасники наради вирішили, що на Маршаллі можна ставити хрест і дуже скоро він опиниться в далекому гарнізоні, в якомусь Форт-Дупі, але не сталося. Маршалл дуже скоро став начальником штабу сухопутних військ із карт-бланшем на повну реорганізацію армії. Ба більше, Рузвельт був знаний за його вміння схиляти до себе співрозмовників і майже миттєво скорочувати дистанцію практично до фамільярності. З Маршаллом і цей номер не пройшов. Рузвельт більше жодного разу публічно не назвав його Джорджем, а той звертався до Рузвельта виключно «містер президент». Це була ознака максимальної поваги один до одного. Трохи згодом це змогло оцінити й оточення.

Адже Маршалл чудово володів ситуацією в армії і став рішуче ламати синекуру, на яку вона перетворилася. За борт пішли генерали, що приросли до своїх крісел, і несподіване зростання отримали здібні офіцери. Крім того, Маршалл змінив саму структуру армії, але при цьому йому вдалося налагодити чудові ділові відносини з Білим домом, Конгресом і навіть із керівництвом ВМФ, із яким армія вела вічні баталії за бюджетні кошти.

Його метою було створення нової армії, що тримається на ініціативних, розумних офіцерах і сержантах, які не бояться брати на себе відповідальність. Він заохочував ділові суперечки навіть із ним самим, адже він постійно їздив по військах та особисто спостерігав за їхнім станом і змінами, які там відбувалися.

З якогось паші чи султана він перетворив свою посаду на ефективний координаційний центр. Замість шести десятків людей, які доповідали йому ситуацію у військах, залишилося лише шість – за основними напрямами. І це допомогло не лише змінити структуру армії, а й встановити нормальний зворотний зв’язок, який і дав реальну картину її потреб у всьому.

Саме Маршалл запустив той маховик військово-промислового комплексу, який забезпечив усім необхідним як армію США, так і армії союзників. А це означає, що він зміг вибудувати правильні й найвищою мірою ділові відносини з промисловцями.

У зв’язку з цим достатньо згадати простий, але дуже показовий епізод. На початку 1941 року Маршалл проводив нараду про постачання військ, і раптом до присутніх увірвався майор Волтер Беделл Сміт. Він звернувся до Маршала як до останньої інстанції зі своєю пропозицією, яку «зарізали» у Вашингтоні. Його компанія розробила спеціально для армії невеликий автомобіль-всюдихід на чотири особи. Він був дуже простим у виготовленні, мав низький силует, велику прохідність і невелику масу, що дозволяла витягнути його руками з будь-якого багна чи болота, де він міг ув’язнути.

Маршалл вислухав Сміта і прямо запитав його: «Ти думаєш, що це буде корисно для армії?» Той відповів: «Вважаю, що це буде дуже корисно». Тоді Маршалл різко резюмував: «Тоді зроби це!» Через певний час армія отримала те, що тепер відомо як «Джип», а далі на ньому вже їздили військові союзників. На кінець 1945 року було випущено 653 568 джипів.

У результаті вже у 1941 році армія США мала чисельність 1,8 мільйона осіб, а наприкінці війни – 8,25 мільйона. І це була першокласно оснащена армія, здатна виконувати будь-які найскладніші завдання на театрах військових дій, віддалених від США на тисячі кілометрів.

(Далі буде)