Вірус комунізму (Частина 3)

Автор: anti-colorados

Наступним етапом плавлення мозку був прийом у піонери, і тут мені теж пощастило, бо перед тим, як відбувся цей захід, у другій половині травня на день «піонерії», ми переїхали в інше місце, на відстань «пару ліктів по карті», а там до цього ставилися не так ретельно, як на Донбасі. Тож ніхто й нікого в піонери там не приймав, просто на якісь заходи класна керівниця просила всіх бути у галстуках. В інші дні – на розсуд. Можливо, там загальна атмосфера була іншою, а можливо, це було тому, що там стояли такі морози, що всі одягалися дуже тепло, светри під піджаки, а дівчата – щось під плаття одягали, і в’язати поверх цього ще й галстук – була та ще ідея.

Але все одно винос мозку йшов, і тоді почали розповідати про «молодих будівельників комунізму» і проводити «політінформацію». Ті, хто не застав тих часів, коли вранці у вівторок перед уроками година відводилася на цей захід, можуть це побачити просто сьогодні, і це буде один в один. Достатньо почитати новини з будь-якого російського ЗМІ, щоб усвідомити суть заходу: «У нас – дедалі краще й краще, а воєнщина Заходу – загниває, залишаючись при цьому кровожерливою та підлою».

Але заключною стадією перетворення на зомбі, безумовно, був комсомольський період. У цей час молодий організм повинен був остаточно сформуватися у радянську сволоту. Тоді засвоювалися принципи стукацтва, технологія ненависті до всього чужого і, головне – мистецтво коливання своєї думки відповідно до коливань лінії партії. Ті, хто в цьому досягли успіху, – «висувалися по комсомольській лінії». Це означає, що вони ставали професійними комсомольськими функціонерами і робили кар’єру саме таким чином. Те, що зараз при владі та в олігархах у рф та в олігархах у нас, – здебільшого колишні комсомольські функціонери.

Причому до всього того, чим повинні володіти прості комсомольці, хлопці повинні були володіти мистецтвом не ляпати язиком навіть при великих перевантаженнях спиртним, коли гравітація вже не дає підняти морду з салату, ну, а панянки опановували гасло найперших комсомольців, яке було викладено в першому статуті, – «Комсомолка зобов’язана дати комсомольцю». Не кожному, звісно, але старшим товаришам – безумовно. Без цього – жодної кар’єри не буде. Нинішня глава російської ради федерації – Валя Матвієнко, вона ж – «Пів стакана», вона ж – «Червоні труси», в курсі цієї парадигми і зараз ні про що не шкодує.

Тут мені також вдалося обійтися без вступу. У визначений час змусили здати фотографії та принесли готовий комсомольський квиток. Розповіді однолітків про те, що вони вивчали статут ВЛКСМ і те, за що комсомолу дали якісь ордени, слухав, як сюрреалістичні етюди. Загалом можна було і фото не здавати, але військком, з яким були нормальні стосунки, сказав: «Треба». У нас набір в армію був не дуже вишуканим, і половина призовників їхали у внутрішні війська в Якутію. А щоб потрапити до прикордонників чи у зв’язок, треба було мати «допуск», але без комсомольського квитка анкета не пройшла б під жодним приводом.

І слід зауважити, що цей комбайн працював досить ефективно і мозок промивався аж до кісток. До того часу вже не залишалося майже нічого живого, і через те що навколо все було одноманітним, то це не викликало жодної тривоги. Все те, що викликало розрив шаблону, в жодному разі не можна було показувати назовні, бо система «свій – чужий» вирахувала б це миттєво.

(Далі буде)